Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / 1898 р. / Портрет Хмельницького з вид[ання] 1683 р.

Портрет Хмельницького з вид[ання] 1683 р.

О.Г[рушевськ]ий і М.Г[рушевський]

(До портрета)

Поданий в сій книжці портрет Богдана Хмельницького репродукує в великості оригіналу гравірований портрет його, виданий в книзі «Elogii di capitani illustri scritti da Lorenzo Crasso Napoletano barone di Pianura», Venezia, 1683, 4°, на с. 334. Портрет сей звісний в літературі (Ровинский, Словарь русских гравированных портретов, 1872, ст. 171; [К портрету], «Киевская старина», 1882, I, с. 228 – замітка про портрети Хмельницького) і ми публікуємо його як доповнення колекції портретів, поданих В.Антоновичем в книзі «Исторические деятели Юго-Западного края», де подано шість гравірованих портретів Богдана Хмельницького.

Гравюри XVII в. для Хмельницького дають два типи. Один іде від портрета Вільгельма Гондіуса, зробленого в Газі і друкованого в Гданську 1651 р. – портрет більш як по пояс, Хмельницький має на голові низеньку, з невисоким верхом шапку з двома перами, з-під шапки на чоло виходить кінець чуба, в правій руці булава, в лівій шабля. Сей тип повторюється на гравюрі Воусмана, описаній у Антоновича (Op. c[it.], с. IV) і на чотирьох гравюрах, опублікованих у нього ж; низенька шапка з двома перами, чуб, подробиці кереї, що, має на собі Хмельницький, доводять ясно, що ми маємо тут копії з Гондіуса.

Інший тип дає гравюра 1683 p., що ми тут подаємо, і дві гравюри, подані у Антоновича; на них Хмельницький має гостроверху шапку без пер (татарську), з роспоріхом на переді, в руках не має нічого, деталі кереї відмінні від Гондіусового типу і ідентичні на всіх портретах сього другого типу; є різниця і в підписах: перший тип підписується Bohdan, другий – Boguslaus – Bogislao, і портрети мають восьмикутні рамці. Лице на портретах сього другого типу теж має спільні прикмети – великі очі, високі брови, велику прогалину між усами, круглу, зле зроблену бороду, і «воло».

Прототипу їх вказати не можемо; портрет «Elogii» є копією, на се вказує, що на рамцях портрета Хмельницький названий Bogislao, а в тексті Bogdano; рівно ж портрет, поданий у Антоновича по стор. 28 (вид[ання] 1885), є теж копією (на се вказує тип лиця, що є nес plus ultra [стандартним, без характерних ознак] в сім типі, і з нього не могли б вийти ті інші дві гравюри; чи третя гравюра (у Антоновича [Исторические деятели] по с. 30), досить давня і найліпша щодо рисунка, могла бути заразом прототипом для двох других, чи виходила з прототипу, спільного з іншими, то годі сказати.

Чи є се другий тип типом самостійним? Для мене се не певно. Коли виключити відмінну шапку, інакшу форму застіжок кереї, брак зброї, то і в убранні, і в лиці ми маємо багато спільного; деталі лиця в другім типі подобають на утрировані деталі першого.

Портрет Гондіуса має всі познаки автентичності; найліпший доказ – се козацький герб, уміщений на полі, – герб (козак з мушкетом) з корогвами і гарматами і руськими буквами: Б. X. В. Е: К. М. За. При деяких непоправностях в рисунку лице повне значення і змісту, деталі побутові дуже вірні; самі непоправності рисунка (особливо в талії) вказують на те, що се вірна копія місцевого утвору, що, як звичайно, цілу вагу клав на подібність лиця і аксесуарів, але був слабий в рисунку тіла. З усіх портретів гравірованих і писаних тільки він може дати хоч яке-небудь поняття про вигляд Хмельницького. На жаль, в Галичині чомусь популярність у нього перебила перерібка пок[ійного] Матейки, що й видається звичайно як портрет Хмельницького (вона подана, напр., і в популярнім оповіданні про Хмельницького, виданім минулого року «Просвітою»). Тим часом се перерібка дуже довільна і цілком зміняє вигляд Хмельницького: у Матейки се бутний, своєвільний розкішний польський магнат, у котрого трудно доглянути якогось глибшого змісту в фізіономії, у Гондіуса – суха, кістлява твар з незвичайним виразом скупленої енергії й сильної волі. Розуміється, артистичний коментар Матейки цілком не сходиться з історичною фігурою Хмельницького.


Примітки

Публікується за виданням: Г[рушевськ]ий М., Г[рушевськ]ий Ол. Портрет Хмельницького з вид[ання] 1683 р. (До портрета) // ЗНТШ. – Львів, 1898. – Т. 23-24. – Miscellanea. – С. 18 – 20.

Автограф зберігається у: ЦДІАУК. – Ф. 1235, оп. 1, спр. 167, арк. 45 – 47 зв.

Про графічні зображення Богдана Хмельницького існує значна література, але багато питань досі залишаються дискусійними та малодослідженими. Більшість статей на цю тему друкувалася в радянський період і часто автори змушені були замовчувати публікацію братів Грушевських або подавати поклик тільки на їхні криптоніми, див.: Степовик Д.В. Загадки граверської Богданівни // Україна. – К., 1979. – № 4. – С. 22 – 23; Welyczenko S. Mało znany portret Bohdana Chmielnickiego // Studia historyczne. – Warszawa, 1981. – Z. 2. – S. 303 – 308; Качій Ю.Ю. Нововиявлений прижиттєвий портрет Б.Хмельницького // Архіви України. – К., 1981. – № 3. – С. 31 – 32; Кісь Я.П. Найдавніші граверні портрети Б.Хмельницького // Жовтень. – Львів, 1984. – № 2. – С. 134 – 136; Костюк С.П. Графічні портрети Б.Хмельницького: з фондів відділу мистецтв ЛНБ ім.В.Стефаника // Записки Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника. – Львів, 1992. – Вин. 1. – С. 34 – 41; Luciorowski L. Trzy portrety Bohdana Chmielnickiego // Duktem czasu. – Opole, 1996. – S. 155-178.

поданих В.Антоновичем в книзі «Исторические деятели Юго-Западного края»… – М.Грушевський мав на увазі видання: Антонович В.Б., Бец В.А. Исторические деятели Юго-Западной России в биографиях и портретах. – К., 1883.

портрета Вільгельма Гондіуса… – Вільгельм Гондіус (1597 – 1658) – нідерландський гравер, що з 1634 р. жив у Гданську; вигравірував портрет Богдана Хмельницького (1651 р.) та виконав гравюри за малюнками Гійома-Левасера де Боплана до книги «Опис України» (1650 р.)

перерібка пок[ійного] Матейки – Ян Матейко (1838 – 1893) – відомий польський історичний живописець.

популярнім оповіданні про Хмельницького, виданім минулого року «Просвітою» – йдеться про видання: [Борковський О.] Богдан Хмельницький до часу повстання проти Польщі. – Львів: «Просвіта», 1897.

Мирон Капраль

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 490 – 491.

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 741

Модифіковано : 21.10.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.