Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Орг. статті / [Виступ на звичайних загальних зборах Наукового Товариства ім. Шевченка 29 червня 1904 p.]

[Виступ на звичайних загальних зборах Наукового Товариства ім. Шевченка 29 червня 1904 p.]

Михайло Грушевський

Звичайні загальні збори Наук[ового] тов[ариства] ім. Шевченка, що відбулися дня 29 червня 1904 р., почалися о 11 год. перед полуднем у канцелярії Товариства. Розпочав їх голова проф. М.Грушевський, і сконстатувавши присутність відповідного числа членів, потрібного для відбування нарад (62 присутніх членів і 12 повновластій), в довшій промові (яку подаємо в скороченні) дав погляд на розвій Товариства в минувшім році.

В минувшім році Товариство скінчило десять літ від першої своєї реформи на взір європейських академій наук. Пізніші зміни зблизили його ще більше до такої академічної організації, і по свому устрою і як одинока національна інституція, призначена для розвою науки, вона в останніх літах стала українською академією наук, подібною до інших слов’янських академій, хоч і без титулу. Титул не залежать від нас, і не знати, чи будемо коли його мати, – та він і не має особливого значення. Напр., з чотирьох академій Німеччини дві лише мають сей титул. Важніше – наукове значення; воно більше залежить від нас і нашим старанням повинно бути – держати можливо високо рівень науки сеї академії, якою наше Товариство стало, і додержувати кроку коли не великим європейським, то бодай академіям наших ближчих сусідів.

На жаль, і тут Товариство стрічається з різними перешкодами. Всі прошення його про підвищення дотацій з фондів краєвих і державних і вставлення їх в державний бюджет, лишаються безуспішними, противно – Товариство стрічається з різними новими обмеженнями й утрудненнями. Так виділ краєвий останніми часами став виплачувати запомоги з долини, жадаючи предложення наперед піврічних справоздань, хоч такий контроль наукової діяльності Товариства з його сторони являється дивним і нічим не викликаним. Запомогу, признану Міністерством освіти ще в червні минулого [1903] року, Товариство не дістало й досі, і тільки недавно приватною дорогою довідалося, що йому Міністерство тоді ж признало одноразову запомогу на видання корпусу приповідок (досі не виплачену!).

Супроти таких трудностей виділ Товариства тим обережнішим був при укладанні своїх бюджетів та тим більшу увагу мусив звертати на розвій заробкових галузей свого господарства, з яких мусить покривати, при малих підмогах публічних, свої видатки на наукові потреби. Діяльність виділу на сім пункті в минувшім році була дуже показна, – бесідник вказує на дальші уліпшення в діловодстві, на які виділ звертає пильну увагу вже від шести літ, переведення інвестицій в домі Т[оварист]ва, заложення переплетні, рішення утворити велику книгарню і т.ін.

Зосередкована виключно в руках невеликого тіла як виділ, адміністраційна діяльність Товариства менше відчувала на собі брак внутрішнього спокою й гармонії в Товаристві, що привели були до кризи в 1901 p. і дають себе й тепер відчувати. Діяльність наукова, що з натури своєї вимагає незакаламученого спокою й розваги, а поділена в Товаристві між цілим рядом більших і менших організацій, відчувала їх далеко більше. Майже цілий рік забсорбовувала увагу і енергію членів справа зміни статуту, коло якої скупилися внутрішні відносини й зробили її окликом усіх відносин у Товаристві.

При таких обставинах тільки з крайнім напруженням удавалося удержувати наукову роботу в Товаристві на рівні попередніх років, не дати відбитися на ній сій науковій боротьбі; ми все старалися зіставати в границях домашньої справи Товариства, не даючи себе спровокувати навіть різними зачіпками в пресі, що не все заховувалася об’єктивно супроти відносин у Товаристві. В минувшім році удалося дійсно удержати наукову роботу, загалом взявши, в давнім темпі, і коли в одних точках було певне ослаблення, воно винагороджувалося живішою діяльністю в інших. Наукові видання виходили далі в давнім плані – деякі спізнені (як правничі й етнологічні публікації) вийдуть незадовго, і Товариство загалом видало в сім році в 14 серіях 40 книжок, не рахуючи відбиток, додержуючися схеми попередніх літ.

Приглянувшися «Запискам», що зістаються головним науковим органом Товариства, бачимо, що в минувшім році уміщено в них було 33 більших або менших розвідок, заміток і матеріалів, 150 рецензій і, окрім того, огляд 60 часописей. Всього взяло в них участь 41 співробітник, в тім заграничних 15, нових 14, так що і тут наукова робота не тільки не спускалася з давнього рівня, але притягала й нові сили. «Літ[ературно]-наук[овий] вісник», не вважаючи на заборону в Росії, о стільки зміцнив своє становище, що надвижками сього року покрив дефіцит попереднього.

В організаційній науковій роботі новим кроком наперед був організований історично-філософічною секцією перший систематичний курс публічних викладів із археології, що, будемо надіятися, буде початком дальших таких курсів (філологічна секція уложила уже план подібних викладів на будущий рік). – В кінці посвятив голова кілька теплих слів пам’яті померших членів: д-ра Олексія Маркевича, Корнила Устияновича і Василя Тиховського, яких збори пошанували повстанням із місць.


Примітки

Публікується за виданням: [Грушевський М.] [Виступ на звичайних загальних зборах Наукового товариства ім. Шевченка 29 червня 1904 p.] // Хроніка НТШ. – Львів, 1904. – Ч. 19. – С. 1 – 3.

Цей і наступний виступи є звітами діяльності Товариства відповідно за 1903 і 1904 pp. M.Грушевський веде мову про розбудову матеріальної бази Товариства за ці роки, наголошує на фінансовій скруті, не заглиблюючись детально в характеристику наукової роботи, як це він робив раніше у «Записках для загальних зборів 1896 і 1898 pp.» (Грушевський М. Наукова діяльність Товариства імені Шевченка в 1895 р. Записка для загального збору р. 1896 // Він же. Твори: У 50 т. – Львів, 2004. – Т. 6. – С. 534 – 541; Він же. Наукова діяльність Товариства імені Шевченка в 1896 і 1897 pp. Записка для загального збору 1898 р. // Там само. – С. 542 – 549).

…Товариство скінчило десять літ від першої своєї реформи на взір європейських академій наук – М.Грушевський має на увазі реформування Товариства імені Шевченка на наукове в 1892 р. Проект реформи запропонував О.Барвінський у 1890 р. За реформою у Товаристві були створені три секції: історично-філософічна, філологічна і математично-природописно-лікарська. На думку М.Грушевського, перетворенню НТШ у наукову установу посприяли дві обставини: «зріст матеріяльних засобів Товариства і поява в Товаристві людей, що спеціяльно займалися організацією наукової роботи» (Грушевський М. Дотеперішній розвій Наукового товариства імені Шевченка // Хроніка НТШ. – Львів, 1900 – Ч. 1. – С. 8 – 9).

…з чотирьох академій Німеччини дві лише мають сей титул – наукові установи зі статусом академії існували в чотирьох німецьких містах: Берліні, Мюнхені, Ляйпциґу та Ґеттінґені, проте формальний статус мали академії лише у двох перших містах.

Запомогу, признану Міністерством освіти ще в червні… – було надано одноразову грошову допомогу в сумі 2000 корон (Хроніка НТШ. – Львів, 1904. – Ч. 17. – С. 3).

…що привели були до кризи в 1901 р. – криза виникла внаслідок того, що М.Грушевський 12 липня 1901 р. відмовився від головування в НТШ. Причиною відмови стали звинувачення його в роздачі стипендій молодим дослідникам без конкурсу (В.Шухевич), у суб’єктивному веденні рецензійного відділу «ЗНТШ» (С.Дністрянський). Інша причина конфлікту – виплачування гонорарів членам НТШ, які друкувалися в його виданнях. В.Шухевич критикував М.Грушевського за виплату малих гонорарів. М.Грушевський, який до того часу їх не брав, у 1901 р. зажадав у сумі 800 корон. Його звинуватили в тому, що він хоче фінансово підірвати товариство. Детальніше про цей конфлікт див.: Хроніка НТШ. – Львів, 1901. – Ч. 7. – С. 4; Ч. 8. – С. 2; 1902. – Ч. 10. – С. 5 – 8; ВинарЛ. Михайло Грушевський і Наукове товариство імені Тараса Шевченка. 1892 – 1930. – Мюнхен, 1970. – С. 49 – 54.

Майже цілий рік забсорбовувала увагу і енергію членів справа зміни статуту – спроби змінити статут Товариства на загальних зборах 25 березня і 4 квітня 1903 р. були безуспішними. На кінець 1903 р. запропоновані два проекти зміни статуту – І.Франка та С.Дністрянського. Детальніше про перебіг справи зміни статуту Товариства див.: Хроніка НТШ. – Львів, 1904. – Ч. 18. – С. 1 – 5; Ч. 19. – С. 7 – 11.

А.Фелонюк

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 533 – 534.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 50

Модифіковано : 27.12.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.