В справі музею при науковім товаристві ім. Шевченка
Михайло Грушевський
Відозва до ш[ановних] земляків
Від кількох місяців виставлено до публічного ужитку кілька колекцій музею Наукового тов[ариства] ім. Шевченка, що вже від довгих літ почувало потребу утворення українсько-руського музею та збирання для нього предметів. Зайнявши під Товариство ширший локаль з кінцем минулого року, могло воно приступити до сповнення свого бажання. При канцелярії Наук[ового] товариства ім. Шевченка тепер можна оглядати:
1) колекцію портретів видніших українсько-руських діячів, учених, письменників і артистів: Котляревського, Шевченка, Костомарова, Антоновича, Житецького, Ом.Огоновського (гіпсовий рельєф), Нечуя-Левицького, Лисенка, Франка, , Грінченка.
2) колекцію автографів, українсько-руських письменників і діячів (Т.Шевченка, П.Куліша, С.Руданського, М.Драгоманова, О.Кониського, Ів.Нечуя-Левицького, Д.Мордовця й інших живих письменників, з галицьких (померших): М.Шашкевича, І.Озаркевича, А.Могильницького, Гр.Яхимовича, Гр.Шашкевича, М.Устияновича, Вол.Шашкевича, Ом.Партицького, Кс.Климковича, Вас.Гарматія, Ос.Федьковича, Є.Желехівського, В.Барвінського, Я.Головацького, В.Ільницького, С.Шеховича).
3)колекцію автентичних фотографій видніших осіб і пам’ятних місць України-Русі.
4) колекцію старинностей – тут значні колекції: з похоронного поля с. (пов[іту] Броди, культура переходова від каменю до заліза, з розкопок М. Грушевського), нахідок з (пов[іту] Бібрка), дарована М.Мекелитою (пам’ятки культури кам’яної, переходового часу й староруської культури), нахідок з (давній Канів) і її околиці, дарована Мик.Біляшівським (передісторичні кістяні знаряддя, предмети староруської культури), а також поодинокі нахідки з ріжних місць.
Упорядковуються – колекції етнографічні (писанок, вишивок, виробів домашнього промислу, убрань давніх і сучасних і т.ін.).
Тепер до всіх ш[ановних] земляків України-Русі австрійської й закордонної удаємося з уклінним проханням – помогти нам в організації сього музею. Хоч Товариство не жалує своїх небагатих засобів на сю мету (так, в бюджеті сього року вставлено на музей 1500 корон), але супроти ріжних інших наукових і культурних потреб, на котрі мусить ложити свої гроші, ще більше числить на поміч і жертволюбність ш[ановних] земляків. Просимо надсилати до нашого музею всякі потрібні для нього речі, а то:
а) старинності – предмети з розкопок і припадкових нахідок на українсько-руській території (з можливо докладним означенням місця й обставин нахідки) – вироби з каменю, кості й бронзи, уламки шкляних наручників і намиста, хрестики й окраси, старосвітські залізні приряди; особливо такі нахідки варто б збирати на місцях староруських міст, як Перемишль, Теребовля, Галич і т.ін.: народні учителі, привчаючи дітей приносити такі нахідки в обмін на пера, крейцари і т.ін., могли б збирати такі гарні колекції, як д.Мекелити. Монети мають вартість тоді лише, коли звісне місце, де їх знайдено, і то старші, не дальше XV в.; пізніші мають цікавість, тільки як творять систематичні колекції. Місця нахідок старинних монет знати інтересно [Тому про нахідки таких старших монет, хоч би поодиноких, просимо давати відомості до «Записок» або до «Літ[ературно]-наук[ового] вістника»], але самі монети мають менше значіння;
б) давня посуда, інструменти, убрання, всякі вироби, особливо, як є певна традиція чи взагалі певність, що се вироби свійські, руські; особливий інтерес мають давніші предмети руського домашнього промислу – різьби на дереві й металі, інкрустації, килимки, вишивки й т.ін.;
в) давні образи церковні, портрети, оправи з книжок – витискані або різьблені;
г) старі друки руських друкарень;
д) старинні рукописи й документи;
е) автографи українсько-руських письменників і діячів (особливо тих, яких нема ще між вичисленими вище автографами нашого музею);
ж) образи (картини) й гравюри новіших майстрів-українців або на українсько-руські теми;
з) вишивки, писанки, виробки різьбарства, ткацтва й іншого подібного артистичного промислу.
Збирання інших предметів народного життя, спорядження манекенів з повним набором ноші, хатніх уряджень, моделей обійстя й народного господарства – стоїть також в планах музею, але переведення вимагає більших уміщень, якими тепер наш музей не розпоряджає ще.
При всяких предметах просимо означати, звідки вони походять, де і ким зроблені, при давніших предметах – кому належали і чи нема про їх походження якоїсь традиції.
Закордонних наших земляків, до котрих, як і тутешніх, відзиваємося з проханням прийти своїми жертвами в поміч нашому музею, просимо посилати такі речі, як документи, фотографії, рисунки, образи звичайними посилками (рекомендованою бандеролею або пакунком для менших, залізницею – для більших), інші предмети, з огляду на можливі трудності на границі, ліпше передавати через людей. В такім разі просимо давати знати Товариству про пропоновані для музею предмети, а Товариство дасть вказівки, через кого їх передати або яким способом переслати.
У Львові, 1(14)/V 1901
Примітки
Вперше надруковано в журналі: ЗНТШ. – 1901. – Т. ХLIІІ. – Кн. V. – С. 1 – 3. Підпис: М.Грушевський.
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори: у 50 т. – Львів: Світ, 2002. – Т. 1, с. 220 – 222.