Переднє слово [до: Свєнціцький І. Опис рукописів Народного дому]

Михайло Грушевський

Минуло якраз двадцять літ, як зав’язане було нове видавництво під назвою «Руської історичної бібліотеки», призначене для популяризації серед галицької публіки на українській мові видніших праць по історії України, за браком свого оригінального більшого курсу. Підперте потім спеціальною запомогою зі сторони галицького краевого сойму, воно протягом 10 літ (1886 – 1896) випустило шістнадцять книжок (І – VI і IX – XVIII), що містили в перекладі, в цілості чи в уривках, розвідки, більші або менші, авторів українських і російських: Костомарова, Антоновича, Іванишева, Дашкевича, Шараневича, Качали, Іловайського, Смирнова (так тут вийшли майже всі монографії Костомарова з української історії, витяги з історії старої Русі Іловайського, коротка історія України в виді витягу з праці Качали «Polityka Polaków względem Rusi», вибірка з праць про Галицьке князівство і т. ін.).

З огляду на популярну ціль видання, сі розвідки й витяги давалися без наукового апарату, без приміток, часом в скорочених витягах, а перекладчиками були переважно українські письменники – Кониський, Карачевський-Вовк, Комарів й інші. В 1894 р. видавництво перейшло від першого його видавця й властителя Ол[ександра] Барвінського до Наукового товариства ім. Шевченка, і тоді підписаний, звернувши увагу на те, що видання досить слабко розходячись в ширшій публіці, зістається безхосенним і для наукового ужитку, бо подає переклади неповні, вплинув на те, що, почавши від р. 1896, переклади стали виходити уже вповні, з науковим апаратом.

В такій формі, під редакцією підписаного директора історичної секції, до котрої се видавництво стало належати, вийшло вісім томів його (т. VII – VIII і XIX – XXIV), що містили в собі серію розвідок (числом 16) по внутрішній історії українських земель XIV – XVIII в. (розвідка проф. Линниченка про суспільні верстви Галичини XIV – XV в., статті Ор[еста] Левицького і В.Антоновича про релігійні відносини XVI – XVIII в., Антоновича, Шульгина, Єфименкової й Це-левича про народні рухи XVIII в., Новицького, В[ладимирського]-Буданова й Антоновича про українське селянство, В[ладимирського]-Буданова, Антоновича й Багалія про міське життя й німецьке право на Україні).

Та хоч се видавництво, подаючи в дешевих і приступних виданнях повні переклади різних цінних праць, часто малоприступних в оригіналах, розкиданих по рідких періодиках і т. ін., давало безперечну користь, але годі було не завважити, що таке видання, обчислене на потреби тісніших кругів, інтересованих сею монографічною науковою літературою, являється безперечним luxus-ом супроти пекучих потреб в публікаціях невиданих матеріалів, сирих або півоброблених, які не можуть собі знайти місця по наукових часописях, ані не можуть вміститися в тих нечисленних публікаціях, які призначені спеціально для матеріалів.

Тому згодом підписаний звернув увагу історично-філософічної секції на сю сторону справи, заохочуючи заложити поруч давнішої серії нову серію видавництва, яка б могла містити для потреб наукових кругів матеріали сирі й півоброблені, або наукові праці спеціальнішого характеру. Справа ся, не раз порушувана підписаним на засіданнях секції в р. 1904 – 1905, порішена була вкінці на початку 1906 p.

Рішено було, не замикаючи давньої серії, де могли б і далі в потребі міститися – не так переклади поодиноких чужоязичних праць, як систематичні збірки розвідок і публікацій малоприступних, розкиданих по різних старих видавництвах, – заложити поруч неї нову серію під назвою «Українсько-руський архів» і призначити її на публікацію матеріалів сирих і півоброблених, чи то спеціальніших оригінальних розвідок, випускаючи се видання томами 10 до 15 аркушів, по одному на рік, поки фонди Товариства не позволять помножити, що було б дуже потрібно з огляду на велику масу матеріалу, зголошеного до Товариства в останніх літах його членами й співробітниками.

Нині секція випускає разом два перші томи сього нового видавництва, один – за р. 1905, другий – за р. 1906. В першім розпочинаємо детальну опись більш інтересних рукописей з львівських збірок, як перший випуск сеї колекції пускаємо опис рукописей з бібліотеки Народного дому, зладжену д-ром І.Свєнціцьким. У другім томі виходять матеріали до історії селянства й публічного господарства Галичини XVIII і XIX в., зв’язані з справою сільських шпихлірів, під редакцією д-ра І.Франка і з його вступною розвідкою.

У Львові, 5(18).XII

Примітки

Публікується за виданням: Грушевський М. Переднє слово // Свєнціцький І. Опис рукописів Народного дому з колекції А.Петрушевича // Українсько-руський архів. – Ч. 1. – Львів, 1906. – С. V – VII.

…видавництво під назвою «Руської історичної бібліотеки»… – це серія монографій, збірників (у перекладах) з історії України українських і російських істориків. Вона видавалася з 1886 р. у Тернополі завдяки О.Барвінському, від 1894 р. – у Львові також за його участі (видавець і редактор). Загалом побачило світ 25 томів. Серія «Руської історичної бібліотеки» відіграла вагому роль у формуванні національної свідомості галицьких українців, усвідомленні ними єдності з українцями Російської імперії.

…так тут вийшли майже всі монографії Костомарова з української історії… – йдеться про праці: Костомаров М.І. Історичні монографії. Т. 1: Дві руські народності й ін. стгггті. – Тернопіль, 1886 (= Руська історична бібліотека (далі – РІБ). – Т. 2); Його ж. Історичні монографії. Т. 2 – 5: Богдан Хмельницький. Т. 1 – 4. – Тернопіль, 1888 – 1889 (= РІБ. – Т. 9 – 12); Його ж. Історичні монографії. Т. 6: Гетьманованє, Івана Виговського і Юрія Хмельницького. – Тернопіль, 1891 (= РІБ. – Т. 13); Його ж. Історичні монографії. Т. 7 Руїна. Т. 1. Гетьманованє Брюховецького. – Тернопіль, 1892 (= РІБ. – Т. 14); Його ж. Історичні монографії. Т. 8: Руїна. Т. 2. Гетьманованє Многогрішного. – Львів, 1893 (= РІБ. – Т. 15); його ж. Історичні монографії. Т. 9: Руїна. Т. 3. Гетьманованє Самойловича. – Львів, 1894 (= РІБ. – Т. 16); Його ж. Історичні монографії. Т. 10: Мазепа. Ч. 1. – Львів, 1895 (= РІБ. – Т. 17); його ж. Історичні монографії. Т. 11: Мазепа. Ч. 2. – Львів, 1896 (= РІБ. – Т. 18). .

…витяги з історії старої Русі Іловайського… – див.: Іловайський Д.І. Княжий педіод України-Руси. Т. 1: До смерти Володимира Мономаха. – Тернопіль, 1886; його ж. Княжий період України-Руси. Т. 2: До князювання Данила Галицького. – Тернопіль, 1886 (= РІБ. – Т. 3-4).

…коротка історія України в виді витягу з праці Качали «Polityka Polaków względem Rusi»… – Качала С. Коротка історія Руси. – Тернопіль, 1886 (= РІБ. – T.I).

…вибірка з праць про Галицьке князівство… – Смирнов М., Дашкевич М., Шараневич І. Монографії до історії Галицької Руси. – Тернопіль, 1886 (= РІБ. – Т.5).

…перекладчиками були переважно українські письменники – Кониський, Карачевський-Вовк, Комарів й інші – Кониський Олександр (1836 – 1900) – відомий український письменник, громадський діяч. Активний учасник громадівського руху, організатор недільних шкіл, автор підручників. Один з ініціаторів заснування Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, тісно співпрацював із українськими громадсько-політичними діячами в Галичині.

Вовк-Карачевський Василь (1834 – 1893) – український громадський діяч. Належав до Старої громади. Брав участь у виданні «Основи», «Правди» та інших видань.

Комаров Михайло (1844 – 1913) – український бібліограф, етнограф, громадський діяч.

…вийшло вісім томів його (т. VII – VIII і XIX – XXIV)… – йдеться про видання: Линниченко І. Суспільні верстви Галицької Руси XIV – XV в. – Львів, 1899 (= РІБ. – Т. 7); його ж. Розвідки про церковні відносини на Україні-Руси XVI – XVIII вв. – Львів, 1900 (= РІБ. – Т. 8); Його ж. Розвідки про народні рухи на Україні-Руси в XVIII в. – Львів, 1897 (= РІБ. – Т. 19); Шульгин Я. Начерк Коліївщини на підставі виданих і невиданих документів 1768 і ближчих років. – Львів, 1898 ( = РІБ. – Т. 20); Його ж. Розвідки про селянство на, Україні-Руси в XV-XVІІI вв. – Львів, 1901; – Ч. 1-2 (= РІБ. – Т. 21-22); його ж. Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV – XVIII вв. – Львів, 1903 – 1904. – Ч. 1-2 (= РІБ. – Т. 23-24).

…розвідка проф. Линниченка… – Линниченко І. Суспільні верстви Галицької Руси XIV-XV в. – Львів, 1899 (= РІБ. – Т. 7).

…статті Ор[еста] Левицького і В.Антоновича про релігійні відносини XVI – XVIII в. … – Розвідки про церковні відносини на Україні-Руси XVI – XVIII в. – Львів, 1900 (= РІБ. – Т. 8).

…Антоновича, Шульгина, Єфименкової й Целевича про народні рухи XVIII в. … – Розвідки про народні рухи на Україні-Руси в XVIII в. – Львів, 1897 (= РІБ. – Т. 19).

…Новицького, В[ладимирського]-Буданова й Антоновича про українське селянство… – Розвідки про селянство на Україні-Руси в XV – XVIII вв. – Львів, 1901-1902; Ч. 1-2 (= РІБ. – Т. 21-22).

…В[ладимирського]-Буданова, Антоновича й Багалія про міське життя й німецьке право на Україні – Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV-XVIII вв. – Львів, 1903-1904. – Ч. 1-2 (= РІБ. – Т. 23-24).

Справа ся, не раз порушувана підписаним на засіданнях секції в р. 1904 – 1905, порішена була вкінці на початку 1906 р. – на засіданні Виділу Товариства 28 лютого 1906 р. подана пропозиція Історико-філософічної секції заснувати нову видавничу серію «Українсько-руський архів» (Хроніка HTШ. – Львів, 1906. – 4.26. – С. 2).

…зладжену д-ром І.Свєнціцьким – Свєнціцький Іларіон (1876 – 1956) – відомий український філолог, музеєзнавець і мистецтвознавець. Навчався у Львівському, Віденському і Петербурзькому університетах. До 1905 р. прихильник москвофільської політичної течії в Галичині, але згодом перейшов на українські національні позиції. Того ж року за дорученням митрополита Андрея Шептицького заснував церковний музей (від 1913 р. – Національний музей у Львові), незмінний його директор до 1952 р.

У 1921 – 1925 pp. – професор Українського таємного університету у Львові, у 1939 – 1956 pp. – професор і завідувач кафедри слов’янської філології Львівського державного університету імені Івана Франка. Від 1945 р. і до смерті – керівник відділу мовознавства Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор праць «Бучацьке Євангеліє XIII ст.» (1911), «Іконопис Галицької України XV – XVI ст.» (1928) та ін.

з його вступною розвідкою – Свєнціцький І.С. Рукописи львівських збірок: опис рукописів Народного дому з колекції Антонія Петрушевича. – Ч. 1. – Львів, 1906. – С. III – XIV.

А. Фелонюк

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2007 р., т. 8, с. 531 – 532.