Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

29.03.1895 р. До І. Франка

29 березня 1895 р. Владикавказ 29.ІІІ н.ст. 95

Варіанти тексту

Високоповажний Добродію!

Показалось можливим друкувати без мене для «Записок», посилаючи мені коректу. Тому чи не були б Ви могли віддати тепер до друку свою вступну лекцію про «Наймичку» (якщо де інде не дали її до друку, як то умовляли сьмо). Я тільки позволю собі пару уваг (не яко редактор «Записок», але яко Ваш знайомий – Ваша воля їх прийняти чи відкинути): вилазка на Колессу спочатку здалась мені не конче потрібною, далі – аргументація першиньства першенства повісти повісті переведено в тоні можливости можливості (чи не можна б її зміцнити?), а спочатку говориться про него нього, яко факт; нарешті – згадуючи про об’яснення генези Шейковського, треба вже згадати і за об’яснення Петров[а] («Под вечер осени ненастной…»). Одначе, повторяю, сими увагами й трошки Вас не хочу в’язати.

Як іде справа апокрифів? Чи булисьте в Відні? Пишу Вам з Владикавказа, куди приїхав на свята з Москви. Звідси – через Київ – поїду в Варшаву.

Веселих свят і всього найкращого Вашій родині. З глибок[им] поважанєм поважанням

М.Грушевський

Як би треба було – адреса моя тепер Владикавказ, М.Г-му, а після 15 н. ст. квітня і до 25 н. ст. писати зі Львова на адресу: Козятин Юго-Зап[адной] ж[елезной] дор[оги], О.Оппокову для М.Г[рушевско]го.


Примітки

Вперше надруковано у зб.: Великий українець. – К. – 1992. – С.246 – 247.

Подається за автографом (ІЛ, ф. З, № 1613, с. 71 – 72).

Місце написання встановлено за змістом.

…свою вступну лекцію про «Наймичку»… про одноіменні поему та повість Т.Шевченка, виголошена І.Франком 22 березня 1895 року для одержання посади приват-доцента Львівського університету.

…об’яснення генези Шейковського… – К.Шейковський вважав «Наймичку» Т.Шевченка твором ненародним, «виплодом не нашого грунту».

…об’яснення Петрова… – Тут М.Грушевський згадує про паралель, яку робить М.Петров між «Наймичкою» Т.Шевченка і твором О.Пушкіна «Под вечер осени ненастной…». І.Франко врахував цю пораду М.Грушевського і ввів згадку про М.Петрова до габілітаційної лекції.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 78.