До наших читачів (Засів)

Михайло Грушевський

В невеселу годину починаємо видавати нашу газету для народу, селянства та робітників. Життя закутано в якийсь сірий туман, не видно ні сонця, ні світла, ні доріг широких до кращого. Багато людей зневірилось в тій роботі, що проводили для загального добра, багато вибуло з рядів не з своєї волі. Життя перейшло в непевні руки. Опанували ним всякі темні сили, замість бадьорих пісень життя чуємо як завивають вони вовками.

Замість того щоб прокладувати та проторювати дорогу до світла та просвіщати народ, чуємо, як кричать вони, що народові не треба ні школи, ні освіти, що народ тільки тоді щасливий, коли темний та не думає багато. Замість того щоб зберігати святині кожного народу, його своєрідне життя, звичаї, мову, та вести людей до братерства, вони сіють ворожнечу між різними народностями та галасують скрізь про небезпеку та зраду.

Сі темні сили не дають вільно дихати всьому світлому, бояться правдивого слова, бояться променя ясного, що зміг би осяяти і освітити їх діла нечисті. Стараються припинити все, що їм не до вподоби, і не гребують для того ніякими засобами. Можуть вони і наклеп звести, і очорнити біле, і перепинити корисну роботу. Таке життя загальне цілого краю! Та сі сірі дні безпросвітні не повинні спиняти тих, що вірять в кращу будучину народу, що бажають добра і справедливості.

В найтяжчу годину не треба в безсиллі опускати руки, а треба робити. Треба пам’ятати про те, що яка б ніч темна не була, а настане ранок і сонячний промінь прожене темряву. Пам’ятаючи се, і ми приступаємо до видання нашої газети. Нас не лякає те, що тепер так сіро навкруги, нас не лякає й те, що саме припинила своє життя на який час народна газета «Село» через отсі прикрі обставини.

З вірою в те, що наша газета «Засів» буде сіяти слово правди серед нинішньої темряви і по силі та змозі наближатиме читачів до світлого ранку, приступаємо ми до діла. Живому слову надаємо велику вагу. Бачимо велику потребу селянства і робітництва в газеті на рідній мові. Знаємо, що селянство, розкидане по глухих закутках, хуторах та селах, прагне до просвіти, до того, щоб поліпшити своє життя. Одним з засобів до того вважаємо правдиве освітлення того, що діється в світі дорогою друкованого слова, через газету. В своїй газеті будемо йти тісно з самим народом і даватимемо те, що потрібно для народу.

Знаємо, що кожна подія значна не тільки в однім нашім краї, а часто і в далеких чужих державах відбивається на житті народу нашого і будемо освітлювати події життя того. Знаємо, що життя наше державне, діяльність Думи, Державної Ради має велике значення в житті народу і будемо освітлювати все те на сторінках нашої газети. Поза тим багато єсть справ наших українських, що повинні цікавити кожного і на те будемо звертати увагу, та про все говорити нашим читачам. Все, що може придатися на те, аби поліпшити життя селян та робітників, всякі поради економічні, сільськогосподарські і т. д. знайдуть місце в нашій газеті.

Читачів же своїх просимо у всьому помагати нам не тільки тим, що будуть виписувати та читати нашу газету, а й своїми листами та увагами. В спільній праці, обговорюючи все, що торкається нашого життя загального, утворимо собі ми власну газету, таку, щоб дійсно була вона дорогою і рідною кожному читачеві.

Примітки

Вперше опублікована в газеті: Засів. – 1911. – 4 березня. – № 1. – С. 23. Без підпису.

Подається за першодруком.

Стаття є коротким начерком програми нового видання для селян – газети «Засів». Детально див.: Тищенко-Сірий Ю. Перші наддніпрянські українські масові політичні газети. 1909 – 1912. – Нью-Йорк, 1952; Ткаченко І. Видання українського народного тижневика «Засів» у Києві (1911 – 1912) // Рукописна та книжкова спадщина України. – К., 2004. – Вип. 9. – С. 29 – 45.

Офіційні документи про видання газети, датовані 16 лютого 1911 р. – 24 січня 1912 р., зберігаються у фонді Київського тимчасового комітету у справах друку (ЦДІАУК, ф. 295, оп. 1, спр. 347).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 282 – 283.