Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / 1897 р. / [Рец.] Wilhelm Tomaschek. Die alten Thraker, eine etnologische Untersuchung

[Рец.] Wilhelm Tomaschek. Die alten Thraker, eine etnologische Untersuchung

Михайло Грушевський

(Sitzungsberichte der philosophisch-historischen Classe der kaiserlichen Akadеmiе der Wissenschaften in Wien, т. CXXVIII, ст. 130; т. CXXX, ст. 70; т. CXXXI, ст. 103)

Справа фракійців давніх нам не чужа. Поважні аргументи промовляють за тим, що фракійська людність залюднювала зугір’я карпатське в часи перед міграцією германців і колонізацією слов’янською. Нова праця проф. Томашека дає загальний огляд фракійської людності, збирає в групи їх галузки і коротко оглядає по сих групах територію і історичну долю кождої галузки, наостанку дає коротку характеристику фракійців. Се перша половина праці, друга присвячена філологічному і річевому поясненню фракійських глос (т. 130) і поодиноких слів (т. 131).

Автор виходить зі звісної вже давніше своєї гіпотези про індогерманську правітчизну на середнім Дунаї (див. його «Kritik der ältesten Nachrichten über den Skytischen Norden, Sitzungsberichte», т. 116 і 117) і відповідно до того малоазійські галузки фракійців уважає результатом міграції з європейської Фракії, що закінчилась міграцією кімерійців і тінів (Θυνοί), гніздом же фракійського племені уважає край карпатський. Людність фракійську збирає він в три групи: понсько-дарданську, фрігійсько-мізійську і фракійську в тіснішім значенні того слова, а сю знову поділяє на полудневу і північну – гетсько-дакійську.

Остання, куди він зачисляє гетів, терізів, кробізів, агатирсів-даків, сабоків, бесів, костобоків, карпів, розуміється, для нас найбільше інтересна, але автор присвячує їй лише 20 стор. і обмежується загальнішими увагами, покликуючись на праці попередників. Не обійшлось при тім і без деяких недокладностей, напр., на ст. 115 бачимо «die getischen Coralli», тимчасом як на ст. 97 автор уважає їх сарматською ордою. За всім тим і сей короткий огляд цікавий і корисний, як звід фактів, з додатком деяких нових і інтересних гадок самого автора.

У другім відділі пояснення деяких назв має для нас теж спеціальний інтерес, такі, напр., пояснення назви Кавказу в приложенні до Карпат (як відомо, наш Початковий літопис, а за ним Галицько-Волинський називає їх «Кавъкасійскыя горы рекше Угорьскыя»), назви Карпат (т. 131, с. 90-91) і т. ін.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – 1897. – Т. XVII. – Кн. 3. – С. 1-2 (Бібліографія). Автограф зберігається в ЦДІАК України. – Ф. 1235. – On. 1. – Спр. 237. – Арк. 54-57. Підпис: М.Г.

Томашек Вільгельм (1841 – 1901) – чеський етнограф, мовознавець та географ. Професор університетів у Ґраці та Відні. Член Петербурзької академії наук. Основні праці: «Sasun und das Quellengebiet d. Tigris. I. Geschichtliches über Sasun», «Historisch-topographisches vom obern Euphrat und aus Ost-Kappadokien» (1898), «Zur Kunde der Hamus-Halbinsel, II: Die Handelswege im 12. Jahrhundert nach den Erkundigungen des Arabers Idrisi (1887).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 17.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 57

Модифіковано : 15.06.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.