Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / 1897 р. / [Рец.] А.Димитриу. К вопросу о договорах русских с греками

[Рец.] А.Димитриу. К вопросу о договорах русских
с греками

Михайло Грушевський

(«Византийский временник», 1895, IV, с. 531 – 550)

Д[обродій] Димітріу на основі практики при укладі дипломатичних актів візантійських (представленої Нейманом щодо Венеції в його розвідці в «Byzantinische Zeitschrif», 1892 і в дечім доповненій автором) пробує розв’язати питання про офіціальний характер найдавніших умов русько-грецьких. Вивід його такий, що з трьох умов, які ми маємо в літопису під р[оками] 907, 912, 945, лише з р[оку] 944 ми маємо умову, що була уложена і затверджена відповідно вимогам дипломатичної практики. З р[оку] 907 маємо лише запис усних пересправ, з р[оку] 912 – проект умови, що одначе не була затверджена.

Сей вивід автор опирає на отсі доводи – дипломатична практика була така: по укладі в Константинополі акту умови, причім посли сторонньої держави складали на нім присягу, посли імператора їхали з імператорською грамотою (хрісовулом) до столиці сієї другої держави, де акт потверджався присягою її заступників, про се списувався протокол, і доперва тоді видавався «хрісовул» другій стороні. Сього потвердження нема ані в тексті умови з р[оку] 911, ані в оповіданні літопису, і автор догадується, що смерть Олега перешкодила затвердженню, і умова не дійшла кінця.

На сей вивід тяжко пристати. Передовсім від оповідання літопису нема чого багато жадати, ані на нього покладатись; автор міряє літопис мірою сучасної офіціальної хроніки, тимчасом як X в. в Початковому літопису представляє учену реконструкцію історії, зроблену на вік пізніше; коли літопис оповідає про потвердження умови 945, то, певне, лише для того, що найшов в самім тексті протокол сього потвердження і переповів його своїми словами, а для умови 911 р. не найшов.

І умова 911 p., і 944 р. щодо своєї редакції представляють акти цілком однорідні, се виходить у самого автора: обидві представляють собою руський переклад односторонніх зобов’язань Русі, присланий для затвердження до Києва, при обох, отже, мусила бути і формула затвердження (ратифікації), предложена греками руському князю; коли вона при умові 944, а бракує при умові з р. 911, то найскоріше – просто припадком, загубилась.

Але в умові 944 р. є й безпосередні вказівки, що перед нею була уложена інша умова, на неї вона покликується. Д[обродій] Димітріу пояснює, що греки покликуються на попередні пересправи (р[оків] 907 і 911), але сього пояснення ніяк не можна прийняти: як може дипломатичний акт, не виясняючи докладно тієї чи іншої справи, покликуватись на пересправи, що не дійшли кінця і, очевидно, не мали жодної правної сили.

Над умовою 907 р. автор ближче не застановляється, він лише вказує на те, що нова умова укладається заскоро по тому, і що про обидві нема згадок у візантійців (як нема і про умову 944 p.).

Не згоджуючись з головною точкою розвідки, мусимо піднести натомість деякі пояснення до наших умов, зроблені на основі дипломатичної практики візантійської – напр., щодо односторонності зобов’язань (вона залежала від того, що до р[оку] 1187 умови укладались односторонньо, і імператор свої зобов’язання висловлював в «хрісовулі», що до літописця не дійшов), щодо закінчення умови 944 p., справедливо поясненого як протокол присяги, згори списаний візантійцями для Ігоря (пор[івняй] «Виїмки», с. 60), щодо напису «равно» (’σον), як помітку урядову візантійського перекладача.

Щодо історичного представлення відносин візантійсько-руських, то тут дещо залежить від того неоправданого загального погляду автора на літопис, про який я згадав вже і над яким ближче не буду застановлятись.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1897. – Т. XVI. – Кн. 2. – С. 3 – 4 (Бібліографія). Автограф зберігається в ЦДІАЛ України. – Ф. 401. – Оп. 1. – Спр. 45. – Арк. 51 – 54. Підпис: М. Грушевський.

Димітріу О. – автор статей з візантійської дипломатики.

Основні праці: К вопросу о Historia Arcona // Летописи Ист.-фил. об-ва при Новороссийском ун-те. – 1894. – Т. 4. – С. 258 – 301; К вопросу о договорах русских с греками // Византийский временник. – 1895. – Т. II. – Вып. 4. – С. 531 – 550.

Вперше запропонував порівняльний аналіз візантійсько-руських і візантійсько-венеціанських договорів.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 112 – 113.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 80

Модифіковано : 15.07.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.