Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Королівський дозвіл на викуп
Кам’янецького староства 1456 р.

Михайло Грушевський

В своїх матеріалах до історії Поділля (Акты Барского староства – «Архив Юго-Зап[адной] России», ч. VIII, тт. 1 і 2) я подав був деякі матеріали до справи застави й викуплення Кам’янецького староства з рук Бучацьких: 1442 р. кор[оль] Володислав записав Кам’янецьке староство тодішньому подільському старості Фрідріху (Теодорику) Бучацькому за ріжні заслуги в сумі 3000 гривень (Барское староство, с. 286), і в руках Бучацьких староство Кам’янецьке зіставалось аж до 1464 p., коли король Казимир викупив його з рук Фрідріхового сина – Михайла Бучацького (Акты Бар[ского] стар[оства], т. І, с. 23). З нижчеподаного документа (перехованого в Варшавській Коронній метриці) довідуємось, що 1456 р. король Казимир дозволив був тодішньому подільському воєводі Грицьку Кердеєвичу з поморян викупити Кам’янецьке староство у Фрідріхового сина Бартоша Бучацького, аби тим ліпше подбав про оборону його від татар. Але Кердеєвич, значить, не скористав з сього дозволу. Сам король не міг спромогтись на таку значну суму, в якій записано було староство, аж зробилася можливим, як звісно, подільська шляхта, визначивши добровільно по одному волу з кождого лану і селянського господарства на викуп свого столичного замку (Длугош під 1463 р.).

Littera data pallatino Riczkoni exemere capitaneatum Camyenecensem.

Kazimirus, Dei gracia rex Polonie, magnus dux Littwanie, Russie, Prussieque dominus et heres. Significamus lenore presentium, quibus expedit universis, quomodo habito speciali respectu ad virtutis et merita fideique probitatem et obsequiorum studia, quibus magnificus Hriczko de Pomorzan pallatinus Podolie, sincere nobis dilectus, primum genitori, deinde germano nostris carissimis, Polonie regibus, et demum nostre complacuit magestati, quem ipsis et nobis sua strenua opera, superioribus acta temporibus, comendabilem reddidere, horum intuitu volentes eum gracie nostre prosequi favoribus et ad nostra obsequia reddere prompciorem, sibi capitaneatum Camyenecensem terre nostre Podolie, in confiniis Thartarorum site, ut eiusdem tuicioni intendat, contulimus et dedimus ac ilium de manibus generosi Bartholomei de Buczacz in pecuniis, sibi inscriptis, in eodem exemendum et redimendum concessimus, indulsimus, concedimusque et indulgemus tenore presencium mediante, per eundem Hriczkonem cum omni jure et dominio, censibus, fructibus, redditibus, obvencionibus, proventibus, allodiis, prediis, curiis, agris, pratis, campis, silvis, sereptis, indaginibus, borris, gaijs, nemoribus, virgulis, stagnis, lacubus, paludibus, piscinis, fluviis, aquis et earum decursibus, molendinis aqualibus et ventilibus constructis et construendis ac eorum ernolumentis, nec non cum omnibus venacionibus et aucupationibus tenendum, habendum, possidendum et utifruendum tamdiu, doneс sibi aut suis successoribus summa pecuniarum, in qua dictum capitaneatum exemerit, per nos aut successores nostros fuerit integraliter persoluta; qua soluta, possessio et tenuta dicti capitaneatus Camyenecensis ad nos et nostros successores devolvetur et redibit pleno iure, stacionibus tamen nostris et iuribus regalibus semper salvis, – harum, quibus sigillum nostrum appensum, testimonio litterarum. Datum in convencione generali Pyotrkowiensi feria sexta post octavas Epiphaniarum Domini anno millesimo quadringentesimo quinquagesimo sexto.

Варшавський Головний архів, Коронна метрика, кн. 11, л. 45


Примітки

Друкується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1897. – Т. XX. – Miscellanea. – С. 1 – 2. Повторна публікація зі збереженням пагінації першодруку – Розвідки й матеріали до історії України-Руси. – Львів, 1897. – Т. II.

Сучасна легенда документа – AGAD. Metryka koronna, sygn. 11, k. 45.

… Фрідріху (Теодорику) Бучацькому… – Бучацький Теодорик – кам’янець-подільський староста (1431 – 1434, 1442 – 1454), кам’янець-подільсь-кий каштелян (1442 – 1455), учасник війн зі Свидригайлом, у 1436 р. отримав від малолітнього короля Владислава Варненьчика запис на Червоногроді в 500 гривень. У 1440 р. знову номінований на це староство, але згодом король призначення скасував. Старостував вдруге, починаючи з 1442 p. (Urzędnicy podolscy… – S. 121, 122, 126).

… в руках Бучацьких староство Камянецьке зіставалось аж до 1464 p., коли король Казимир викупив його з рук Фрідріхового сина – Михайла Бучацького… – у грудні 1461 р. львівський каштелян Станіслав з Ходча отримав королівський нонсенс на викуп староства у Михайла Бучацького. Реалізувати це вдалося лише в другій половині 1464 р. Михайло Бучацький, син Теодорика, старостував у Кам’янці з січня 1458 р. Після викупу староства Михайло до середини листопада ще залишався старостою, а потім передав повноваження Станіславу з Ходча, що вже був подільським воєводою (Urzędnicy podolscy… – S. 127, 128).

… подільському воєводі Грицьку Кердеєвичу з Поморян… – Кірдейович (Кірдей) Ян-Грицько з Поморян і Винників – подільський воєвода (1439 – 1462), ратненський, холмський, красноставський і теребовльський староста (Urzędnicy podolscy… – S. 140, 141; Михайловський В. Матеріали до itineraria подільських воєвод, каштелянів і старост у XV ст. // Молода нація. Альманах. – К., 2001. – № 3.

… у Фрідріхового сина Бартоша Бучацького… – Бучацький Бартош, син Теодорика, – кам’янець-подільський староста (1455 – 1457). Загинув у битві з татарами 2 вересня 1457 p. (Urzędnicy podolscy… – S. 126, 127).

(Длугош під 1463 p.) – йдеться про прийняте за ініціативою подільської шляхти рішення Пйотрковського сейму 1463 р. про оподаткування її для збору суми, необхідної для викупу і ремонту Кам’янецького замку. Цю інформацію навів у своїй праці Ян Длугош [див.: Joannis Dlugossii seu Longini canonici Cracoviensis Historiae Polonicae libri XII / Ed. Ż.Pauli. – Cracoviae, 1877. – T. V. – S. 383-384].

П. Кулаковський

Littera data pallatino Riczkoni… (лат.) – Лист надано старості Ричконі викупити Кам’янецьке староство.

Казимир, милістю Божою король Польщі, великий князь Литви, Русі, Пруссії, пан і дідич. Зазначаємо… що, з уваги до мужності і вірності, до заслуг і відданості, які славний Грицько з поморян, воєвода Поділля, до якого ми прихильні, виявив до польських королів, а потім і до нашої величності, і щоб… воздати за його попередню службу… надаємо і довіряємо під його опіку Кам’янецьке староство подільської землі, розміщене на границі з татарськими володіннями, і його з рук шляхтича Бартоломея (Бартоша) Бучацького милостиво дозволяємо перебрати й викупити за гроші, йому записані. Милостиво дозволяємо, щоб цей Грицько володів і користувався повним правом власності на всі види чиншів і доходів, урожаї, а також поля, луги, ліси, ловецькі угіддя, бори, гаї, чагарники, ставки, озера, болота, риболовні угіддя, ріки, водоспади, водяні і вітряні млини, побудовані і ті, які будуть будуватися, і доходами від їхнього використання, а також доходами від полювання, ловецтва і бортництва до тих пір, доки йому і його спадкоємцям сума грошей, за яку купив староство, буде повністю виплачена нами і нашими наступниками. Після виплати володіння і власність, що становлять Кам’янецьке староство, повертається до нас і наших наступників і відновлюється з повним правом, а наші стації і почесті завжди зостають незмінними. Свідчення цьому – цей дозвіл, скріплений нашою печаткою. Дано… року 1456.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2003. – т. 5, с. 108 – 109.