Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Археологія / [Рец.] Materyały antropologiczno-archeologiczne i etnograficzne

[Рец.] Materyały antropologiczno-archeologiczne i etnograficzne

Михайло Грушевський

wydawane staraniem komisyi antropologicznej Akademii umiejętności w Krakowie, t. II, Краків, 1897, ст. 156+379

Сей том, як звичайно, складається з двох частин – антропологічно-археологічної й етнографічної; в першій частині маємо три антропологічні праці: антропологічна характеристика людності з Опатовського повіту – д[окто]ра Олехновича (дуже різносторонні поміри 190 осіб, автор не заходить в дальші виводи); довгота життя в м. Яцимирі (Jaćmierz) в Сяноцькім [повіті] – Магеровського; наостанку – антропологічна студія д[окто]ра Гринцевича про українську шляхту з Звенигородського й сусідніх повітів (Київщина). Автор приходить до виводу, що ся шляхта (дідичі, офіціалісти, дрібна шляхта etc.) має тип зовсім той же самий, що й місцевий народ, переважаючи тільки зростом і величиною черепа, далі, що ся українська шляхта зближається зовсім до люблінської (описаної д[окто]ром Олехновичем) і різниться від ломжинської (описаної тим же Олехновичем), має, отже, виразні познаки свого тубільного початку, спільного з місцевим українським народом. На жаль, автор оперував при тім досить малим матеріалом (132 особи).

Археологічних статей маємо теж три; не дають вони нічого особливо інтересного. Д[окто]р Олехнович оповідає про свої розвідки в Люблінщині, – сліди огнища в могилах і деякі спорадичні нахідки. Д[обродій] Деметрикевич описує розкопку могили в Комаровичах коло Сяну, – здається, що се т[ак] зв[аний] майдан, та із запису досить трудно вгадати (нема планів); нахідки дуже незначні; далі – розкопки в сусідніх Грушатичах (огнища в могилах); трохи інтересніша його розкопка у Вацовичах (коло Дрогобича), де в могилі знайдено теж останки огнища, багато орнаментованого череп’я й кам яні знаряддя. Друга розвідка того ж автора присвячена похоронним урнам з-над устя Сяну (коло Тарноберега і Розвадова).


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1898. – Т. 25. – Кн. 5. – С. 40 – 47 (Бібліографія).

Materyały antropologiczno-archeologiczne і etnograficzne, wydawane staraniem komisyi antropologicznej Akademii umiejętności w Krakowie – щорічник, що видавався Антропологічною комісією Академії наук у Кракові в 1896-1919 pp.

…д[октор]а Олехновича… – Олехнович (Olechnowicz) Владислав (1848–1918) – лікар, археолог та антрополог. Мав лікарську практику в українських та польських містечках. Член Антропологічного відділу Товариства шанувальників природознавства, Товариства антропології та етнографії в Москві, Люблінського лікарського товариства, Варшавського лікарського товариства та ін.

Основні праці: «Esquisse d'ùne historie de la civilization de l'humanité d'aprés la méthode Brahmanique» (1882), «Charakterystyka antropologiczna ludności gubernii lubelskiej z dodaniem uwag о wskażnikach głównych u Słowian na północ і wschód od Karpat zamieszkałych» (1893), «Szlachcianki і włościanki» (1893), «Mieszczanie і mieszczanki» (1893), «Szlachta і włościanie» (1893), «Instrukcja dla robiących spostrzeżenia na osobach żywych ułożoną podlug metody P.Topinard'a» (1894), «Poszukiwania archeologiczne w gubernii lubelskiej» (1897), «Rasy Europy і wzajemny ich stosunek dziejowy» (1901–1902).

…Магеровського… – Магеровський (Magierowski) Леон Еміль (1861– 1915) – народний вчитель та етнограф. Від 1883 р. – вчителював у школах Сяноччини та Бжозовщини. Дослідник фольклору Сяноччини. Член Народознавчого товариства у Львові (1895).

Основні праці: «Kilka wiadomości о ludzie polskim we wsi Wesołej w powiacie brzozowskim» (1889), «Pieśni z miasteczka Jaćmierza і Posady Jaćmierskiej w powiacie sanockim» (1895), «Leki używane przez lud polski we wsi Wesołej w powiacie brzozowskim» (1896), «Przyczynek do wierzeń ludowych» (1897), «Trwanie życia w okolicy Jaćmierza na podstawie metryk z lat pięćdziesięciu (1845–1895)» (1898), «Słowniczek gwary ludowej ziemi sanockiej» (1898), «Wzrost ludności w powiecie sanockim» (1900), «Kalendarz puszczania krwi» (1900), «Kilka wierzeń ludowych» (1902).

Д[обродій] Деметрикевич… – Деметрикевич (Demetrykiewicz) Володимир (1859–1937) – польський археолог, історик мистецтва. Урядовий консерватор старожитностей Галичини (1891–1912). Від 1905 р. – професор Ягеллонського університету, перший керівник кафедри преісторії. Член Краківської АН (1903 p. – кореспондент, 1930 p. – дійсний). 1928–1937 pp. – директор Археологічного музею Академії наук.

Основні праці: «Konserwatorstwo Galicji і kwestia jego zasadniczej reformy» (1890), «Opis kościołów, Wawelu, Sukiennic і innych starożytnych gmachów Krakowa» (1891), «Doba przedhistoryczna w Galicji» (1894), «Kurhany w Przemyskiem і Drohobyckiem» (1897), «Vorgeschichte Galiziens» (1898), «Wykopaliska w Jadownikach Mokrych і Gorzowie oraz inne ślady epoki La Tene w Galicji zachodniej» (1898), «Groty wykute w skałach Galicji Wschodniej pod względem archeologicznym» (1903), «Z rozważań nad potrzebami prehistorii w Polsce» (1924).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 63.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2017 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 19

Модифіковано : 19.11.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.