Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Археологія / [Рец.] Věstnik slovanských starožitnosti

[Рец.] Věstnik slovanských starožitnosti

Михайло Грушевський

Indicateur des travaux relatifs à l'antiquité slave,
vidava dr. Lubor Niederle, т. II, Прага, 1899, с. 4+144+15

За півроку від виходу І випуску «Věstnika» (див. «Записки», т. XXVII) маємо вже другий, закінчений, як значиться, I/IV, а в жовтні сього року заповіджено вихід III випуску. Таким чином се незвичайно корисне видання, заповіджене спочатку в виді річника, на практиці вже перейшло на піврічник, а з дальшим розвоєм, мабуть, буде й ще частіше виходити. Другою корисною новиною є покажчик імен авторів обговорених або згаданих в томі праць.

В передмові д[октор] Нідерле порушує справу поліглотизму свого видання, з нагоди висловленої на його адресу ради: залишити слов’янські мови в виданні й перейти на котрусь світову мову, аби видання було приступне для неслов’ян. Д[октор] Нідерле боронить, що призначає своє видання для спеціалістів, обізнаних хоч би поверховно з слов’янськими діалектами, але в інтересах сторонніх читачів обіцяє подавати резюме праць загальнішого характеру по-французьки та німецьки. Таким способом д[октор] Н[ідерле] став на посереднім становищі. В сій книжці, окрім французьких і німецьких резюме, знаходимо англійські й італійські, натомість в напрямі слов’янського поліглотизму дальшого поступу не бачимо: маємо тільки мову чеську, російську й польську. На наш погляд, як з одного боку була б бажаною «рівноправність» всіх слов’янських мов, так з другого боку – множення неслов’янських мов ледве чи відповідає практичним задачам «Вістника».

Щодо самого складу, то автор, як можна було сподіватись, не обмеживсь тут публікаціями 1898 p., подавши дещо й 1897, а з другого боку й не вичерпав літератури 1898 р. Критичних оцінок дуже небагато, є кілька (але теж небагато) ширших рефератів, решта – авторські резюме, коротенькі пояснення в 1–2 рядки, або й самі титули, без всяких пояснень; всього заведено 353 нумери (є кілька повторених в сій же книжці), число дуже поважне! Побажати тільки, аби надалі число критичних оцінок множилося, а число голих титулів зближалося до 0; се, розуміється, може осягнутися тільки притягненням численніших співробітників; тим же оминеться й те, що подекуди (хоч би й небагато) можна помітити в сім томі поверховно, без потрібного критицизму зроблені оцінки. Деякі нумери увійшли сюди без всякої потреби, як популярна книжка Купчанка про Угорську Русь, книжка Курилова про роменську старовину і т. ін. Транскрипція титулів подекуди могла б бути поправніша; особливо потерпіли українські титули, чомусь русифіковані подекуди, свідомо чи несвідомо.

В додатку подана німецька стаття д[октора] Нідерле «Zur Frage über den Ursprung der Slaven», обговорена вже в «Записках», т. XXVII.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1899. – Т. 30. – Кн. 4. – С. 1 – 2 (Бібліографія).

В передмові д[октор] Нідерле порушує справу поліглотизму свого видання… – відзначимо, що зачеплена у передмові Л.Нідерле справа поліглотизму журналу «Věstnik slovanských starožitnosti» є своєрідним продовженням епістолярного діалогу між ним та М.Грушевським. Голова НТШ, звертаючись у своїх листах до редактора празького часопису, переконував його у необхідності допуску на сторінки видання також і праць українською мовою (Див.: Наулко В. Листи Любора Нідерле до Михайла Грушевського // Український археографічний щорічник. Нова серія. – К., 2006. – Випуск 10/11. – С. 634–635).

…книжка Купчанка про Угорську Русь… – йдеться про книгу Григорія Купчанка «Угорска Русь и еи русски жители» (Відень, 1897). Купчанко Григорій Іванович (1849–1902) – етнограф, публіцист, москвофільський діяч з Буковини, редактор газет «Звезда» (1882) у Лондоні, «Руська правда» (1888–1892) та «Просвєщеніе» (1893–1902) у Відні.

…книжка Курилова про роменську старовину… – йдеться про книгу: Курилов И.А. Роменская старина: Исторические, статистические и бытовые записки о городе Ромне и его обывателях, от начала города до нашего времени. В 4 ч., с прибавлением исторического и статистического описания всех городских церквей. – Ромны: Типография Б. Ционсона, 1898. – 4 н. с., 345 с.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 91.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2018 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 59

Модифіковано : 3.04.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.