Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Археологія / [Рец.] Курган Карагодеуашх

[Рец.] Курган Карагодеуашх

Михайло Грушевський

Исследования А.Лаппо-Данилевского и В.Мальмберга (Материалы по археологии России, издаваемые Императорской археологической комиссией – «Древности Южной России»).

СПб., 1894, с. ІІ + 191 + ІХ табл. in fol.

Заговоривши про Скіфію з поводу розвідок проф. Міщенка, до речі буде кілька слів сказати про сю необговорену ще на сторонах нашого видання публікацію з кругу скитсько-сарматської археології. Розкопана 1888 р. кавказьким археологом д. [Євгеном] Феліциним могила Карагодеуашх коло стан[иці] Кримської (на полудень від Кубані, недалеко Чорноморського берега) дала не пограбований (як-то звичайно буває), багатий похорон в кам’яних камерах (числом чотири) типу цілком аналогічного з могилами Кульобською, Чортомлицькою і под.

Д[обродій] Лаппо-Данилевський, звісний в літературі своїми «скіфськими старинностями», взяв на себе історично-етнографічний аналіз похорону, д. [Володимир] Мальмберґ, спеціаліст по історії штуки – аналіз знайдених виробів з сього погляду. Д[обродій] Данилевський справедливо підносить в похороні і в культурі, ним заступленій, цілковиту аналогію з іншими могилами скіфсько-сарматського типу і признаючи в них іранську культуру, ближче (хоч і гіпотетично лише) зв’язує аналізовану находку з сіндами, зачисляючи їх до меотів, і з ними разом – до скіфсько-сарматської родини.

На жаль, дневники д. Феліцина не в однім показуються неповними і зіставляють деякі непевності при детальній реконструкції похорону. Дат ніяких находки не дають і одиноким критерієм для ближчого означення служить стиль грецьких виробів. Д[обродій] Мальмберґ бачить в них стиль V в., і тому похорон кладе на кінець V – початок IV в. Д[обродій] Данилевський уважає його посереднім між Кульобським і Чортомлицьким і кладе на IV або початок III в.

Щодо стилю грецьких виробів, то д. Мальмберґ, ідучи слідами недавніх спостережень Фуртвенґлера (з поводу находки в Vettersfelde), перейнятих і іншими дослідниками чорноморської археології (напр., Шварцем – див. «Записки», т. X, с. 3 – 4), уважає сю техніку іонійською. Розвідки видані з звичайною в публікаціях Петербурзької археологічної комісії розкішшю; крім численних (88) малюнків в тексті, дані в кінці дуже добре виконані фототипії речей з Карагодеуахшської могили.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1897. – Т. XX. – Кн. 6. – C. 7 (Бібліографія). Автограф зберігається в ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 237. – Арк. 17-18. Підпис: М.Г

Лаппо-Данилевський Олександр Сергійович (1863 – 1919) – російський історик. Професор Петербурзького історико-філологічного інституту (1891 – 1905) та Петербурзького університету (1918), академік Петербурзької академії наук (1905), почесний доктор Кембриджського університету (1916). Голова Союзу російських архівних діячів (1917).

Основні праці: «Организация прямого обложения в Московском государстве со времен Смуты до эпохи преобразований» (1890), «Основные принципы социологической доктрины О.Конта» (1902), «Очерк русской дипломатики частных актов» (1920).

Мальмберґ Володимир Костянтинович (1860 – 1921) – російський історик мистецтва та археолог.

Основні праці: «Описание классических древностей, найденных в Херсонесе в 1888 и 1889 годах» (1899), «К вопросу о древнегреческом вооружении. Щиты с ковриками» (1890), «Старый предрассудок. К вопросу об изображении человеческой фигуры в египетском рельефе» (1915).

Феліцин Євген Дмитрович (1848 – 1903) – український і російський археолог, бібліограф, краєзнавець та історик. Голова Кавказької археологічної комісії, засновник Кубанського військового музею (1879), член Московського і Петербурзького археологічних товариств.

Основні праці: «Описание раскопок, произведенных Е.Д.Фелицыным в кургане Карагодеушх. 9 таблиц снимков вещей, найденных в кургане», «Ожидание конца мира эакубанскими племенами горцев в 1830 году» (1901), «Переселение на Кубань казаков бывшего Екатеринославского войска и образование из них Кавказского конного полка Кубанского казачьего войска» (1894).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 25.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2017 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 187

Модифіковано : 21.10.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.