Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

До Болоховщини: Губинське городище

Михайло Грушевський

Погляд на Болоховську територію, висловлений проф. М.Дашкевичем 1874 р. в розправі про «Болоховську землю» (землі по горішній Случі й Богу), хоч знаходить собі з часом все нові підпори і доводи своєї правдивості, та не переборов ще цілком непевності в історіографічній літературі (отсе недавно показав своє вагання в сій справі д. І.Линниченко в дисертації про внутрішній устрій Галичини XIV – XV в.), тому годиться не залишати того, що може той погляд ще більше підперти і зміцнити. До деяких відомостей актових, що подані в моїй розвідці попередній (заміщеній в «Чтениях» київського тов[ариства] історичного, т. VII), додам сей раз маленьку подробицю археологічну.

З трьох певних болоховських міст: Губина, Кудина і Деревина тільки за останнє були оголошені докладні відомості про давнє городище, що підходить своєю формою до т. зв. князівського типу (замітка в «Київ[ській] стар[ині]», 1882, VI), про два перші були звістки в матеріалах, зібраних з «волостных правлений» (в своїм часі користав я з їх рукописі – див. «Історію Київ[ської] зем[лі]», с. XIV і 45).

В публікованім літографованім зводі їх («Сборник топографических сведений о курганах и городищах в России. Волынская губ.», СПб., 1888, вид. Імператорської археологічної комісії) про Губин читаємо: «Городище за версту від с. Губина, в напрямі до с.Ладигів, на високім березі Случі. Має дві площі, з них одна має вздовж 205, вшир 166, наоколо 371 крок, друга має вздовж 230, вшир 198, наоколо 428 кроків. Форма городища кругла, поверхня обох городищ рівна і ореться під сівбу. Городище з усіх боків окружене валами, ровами й проваллями; довжина ровів та валів до 500 кроків, ширина 12 – 15; в’їзд зі сходу» (с. 88).

В книжці, виданій Батюшковим, «Волынь» (примітка 20), на основі матеріалу, зібраного від волосних правленій Академією наук згадується коло с. Губина велика земляна кріпость «Згуба» і легенда про якусь княгиню й татар.

На доповнення сих не дуже докладних звісток місцевий мешканець д[обродій] Конахевич минулого року за моїм проханням оглянув Губинське городище і подав мені такі відомості за нього: воно лежить на рогу між Случчю і її притокою Ладижанкою, високе, з концентричними валами, яких можна нарахувати 7 або 8, в одному з валів зроблено пробну яму звиш 2-х метрів глибини, знайдено вугілля, ніби сліди дерева, а глибше – камінь. Отже, і се городище своїм видом якнайближче підходить до типу т. з[в]. князівського, характеризованого, звичайно, положенням на високім рогу і концентричними валами.


Примітки

Друкується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1896. – Т. X. – С. 2 – 3. Авторський рукопис (чернетка) зберігається у фонді родини Грушевських у ЦДІА України в м. Києві (Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 213).

У короткому повідомленні мова йде про літописне місто Губин, яке згадується під 1241 р. у зв’язку з військовим конфліктом між болохівськими князями й Данилом Галицьким. Розташоване городище поблизу сучасного села з такою ж назвою на мисі лівого берега р. Случі, там, де до неї впадає р.Ладижка. Складається з двох укріплених частин (дитинець та окольний град). Перша з них (50×80 м) оточена чотирма рядами земляних валів, які впираються кінцями в береги річки. Друга (70×100 м) з напольного боку і з боку р.Ладижки оточена двома рядами валів. Окремих топографічних деталей М.С.Грушевський не знав, бо користувався вже опублікованою інформацією.

За сучасною археологічною класифікацією, пункт належить до локальної групи городищ Болохівської землі. Польовими археологічними дослідженнями встановлено, що цей населений пункт існував у XII – XIII ст. У 1997 р. тут знайдено два скарби дорогоцінних прикрас епохи Київської Русі [Якубовський В. Скарби Болохівської землі. – Камянець-Подільський, 2001. – С. 95 – 97; Кучера М.П. Слов’яно-руські городища VIII – XIII ст. між Сяном і Сіверським Дінцем. – К., 1999. – С. 50 – 52]. Тож цілком справедливо, що М.Грушевський відніс м.Губин до згаданої літописної землі.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2003. – т. 5, с. 150.