№ 4. Фрагмент листа Максима Славінського до Михайла Грушевського від 3 (16) жовтня 1903 року
Валентин Кавунник
Високоповажний Михайло Сергієвичу!
Нарешті я перебалакав як слід з представником «Знанія» Константином Петровичем Пятницкім (Горькій – другий представник «Знанія», але його нема у Петербурзі). Вони знають Вас і Вашу діяльність і з охотою згоджуються видати Вашу «Исторію Малороссіи», але хочуть поперед усього мати Ваш манускріпт, аби подивитись, скілько экземплярів можно друковати, яку ціну ставити, які умови з Вами зробити. Звичайно, «Знаніе» робить так: 1) платить автору як можно більше, 2) видає книжку як можно дешевше, і 3) для того, щоб 1) и 2) осягнути, друкує як можно більше примірників. Щодо Вашої «Исторіи», то з розмови вияснилось, що її треба б було друкувати не меньше як 5.000 примірників і поставити ціну ні в якім разі не більше як 2 р[уб]., а то, може, й меньше. Щодо гонорара, то він може бути заплачений або зразу увесь, або з чистої прибилі. Точної цифри я не міг установити, через те, що це була взагалі розмова прелімінарна, бо, як я пишу вище, без манускріпта вони не можуть про це нічого певного сказати. Одно тілько можу сказати напевне: з російських видавців ніхто не дає більшого гонорара, як «Знаніе», – воно найліпше оплачує авторів, а до того ще дуже совістно відноситься до своїх обов’язків.
Тепер зостається Вам якнайскорше надіслати манускріпт. Вишліть його по такій адресі: С-Петербург, Невскій, 92. Книгоиздательное товарищество «Знаніе». Константину Петровичу Пятницкому, а разом з тим надішліть мені звістку, то я вже буду доглядати, щоб усе йшло якскорше. Разом з тим надішліть німецьку адресу для рекомендованих листів, бо дальшу переписку, де буде йти діло за гроші, простими листами не гараз[д] буде вести, тим більше, що її вестиме уже «Знаніе», а я буду тілько «поверенным Ваших интересов».
До нового року ми ще маємо 3 місяці, я думаю, що книжка вийде в цей термін; щодо слів «юбілейное изданіе», то, певно, нехай то вже другі скажуть, а на книжці того нема чого писати. Я про се написав так тільки, a propos [принагідно], як кажуть французи. Тим часом всього найкращого, щиро вітаю Марію Сільвестровну. […]
Ваш М. Славінський
ЦДІАК. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 753. – Арк. 5-7.
Джерело
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори: У 50 т. / редкол.: Г. Папакін, І. Гирич та ін. – Львів : Світ, 2002 – Т. 22: Нарис історії українського народу /упор. І. Гирич, В. Кавунник. – 2015. – C. 466. – (Серія «Монографічні історичні праці»)