№ 20. Лист Олександра Лотоцького до Михайла Грушевського від 14 грудня 1904 року

Валентин Кавунник

Дорогий Михайло Сергієвичу!

Аж сором мені, що так довго не писав до Вас. Аж за сей час так багато клопоту та тяжких неприємностів довелося пережити, що, їй-Богу, не міг усіх ниток звести докупи. До того ж лиш зараз постягав рахунки за книжки, що віддав я від себе.

Книжки, що були в мене (200 примірників), розійшлися чисто всі до одної. З них оддав:

У книгарню Стасюлевича – 50 (долучаю квіток)

У книгарню Суворина – 50 (долучаю квіток)

У книгарню Чернігівськ[ого] земств[а] – 10 (долучаю квіток)

У книгарню Полтавської общ[ественної] бібліотеки – 10 (долучаю квіток)

У книгарню Распопова в Одесі – 10 (долучаю квіток)

Послав Вам – 7 (1+6), Єфремову, Доманицькому – по 1, собі взяв 1 – 10

Всього – 140 примірників

Крім того, продав я: 21 примірник – по 1 р. 30 к. = 27 р. 30 к. и 10 прим. – по 1 р. 10 к. (виключно студентам) = 11 р.

Всього – 31 прим. за 38 р. 30 к.

Решту – 29 примірників – розіслав по першозначних виданнях або по людях, що мають писать рецензії.

Прошу пробачити, що так дешево продав студентам, – думаю, що гніватись за те не будете.

Мої видатки такі:

Розсилки книжок – 9 р. 72 к.

Візник (їздив дуже багато, бо страшенно ніколи було) – 6 р. 80 к. Друк оголошень – 4 [р.] 60 [к.]

Розсилка їх і надписаннє адресів – 3 [р.] (послав Степаненкові) Листи і телеграми – 3 [р.]

Попередня залеглість – 3 [р.]

Азбука – 2 [р.] 48 [к.]

Всього – 31 р. 60 к., так що Вам з мене належить ще 6 р. 70 к., які я оставлю на дальші потреби Карбасникова; грошей на оплати <нерозбірливо через пошкоджений аркуш>.

Книжка взагалі пішла дуже добре. До мене осібно багато ще зверталося за нею, але більше не було; крім дрібних случаїв, зверталися ще вдруге – Суворин (просив 50 прим.) і Полтавська общ[ественна] бібл[іотека] (просила 20 прим.); обох справив я до Карбасникова.

Кілька рецензій вже послано, – поки що знаю: до «Журн[ала] для всех» (моя), «Вестник Воспитания» (Дорошенка), «Русской Школы» (С. Русової ). Ще кілька обіцяно. Після рецензій книжка піде ще швидше. Такий успіх ще більше звертає на себе увагу. Коли зважити на теперішній книжковий крізіс. Сердечно Вас з тим здоровлю! І як все щасливо склалося навіть з цензурою. Місяцем раніше або пізнійше книжка ні за що не прошла б!

Посилаю розписку друкарні глухонімих на 186 р. 50 к. Чом не пи- салисьте, що друковали окладинку? У сподіванні на гроші аккуратнійше зробили б.

Решту 100 р., як сказалисьте, передам Олександру Сергієвичу через Єфремова, що вже два тижні сидить у Петерб[урзі] і сими днями вертає до Київа. Справується про дозвіл на журнал «Вік», але надії майже ніякої. Здається, єсть лиш надія на перегляд закону [18]76 р., – але коли сонце зійде.

Узагалі ж у нас «весна» вже скінчилася і сьогодні якраз появився перший бюлетень суворої зіми, про який довідаєтеся з часописів.

Бувайте здорові і ще раз прошу вибачити, що гаявся з відповіддю.

Душею Ваш

О. Лотоцький

ЦДІАК. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 613. – Арк. 77-78.

Джерело

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори: У 50 т. / редкол.: Г. Папакін, І. Гирич та ін. – Львів : Світ, 2002 – Т. 22: Нарис історії українського народу /упор. І. Гирич, В. Кавунник. – 2015. – C. 485-486. – (Серія «Монографічні історичні праці»)