Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Літературні студії / 1898 р. / М.Чернявськый. «Донецьки сонеты»

М.Чернявськый. «Донецьки сонеты»

Михайло Грушевський

Бахмут, 1898. Сторін 31. Ціна 10 коп.

Д[обродій] Чернявський, звісний вже в літературних кругах своєю недавньою збіркою ліричних поезій «Пісні кохання» (1895), виступив із новою збірочкою сонетів. їх стільки в книжочці, кілько сторін, – 28. Переважна більшість їх навіяна безпосередньо Донецькою околицею; переважають рефлекси природи, очевидно, автор дуже чуткий на її красу, хоч рефлекси сі не визначаються особливою глибиною й оригінальністю; неглибокі й деякі рефлекси людського життя, життєвих проблем («Селяни», «Біля груби», «Смерть», «Христос воскрес»). Автор добре володіє формою, вірш і тут, як звичайно у нього, легкий, непримушений. Тільки мова! – повно чужих, російських слів…

Я наведу два вірші, що, на мою думку, як і щодо поетичної форми, і щодо мови належать до ліпших в сій збірочці.

Дінець

Я течу з країни,

де шумлять бори,

монастир старинний

хмуриться з гори…

В дальні палестини,

де донців двори,

Дону з України

я несу дари:

слези родникові

і янтар сосни,

співи празникові

з мріями весни

й темної діброви

злототкані сни.

Рибалки

Бачиш: онде випливає

з рибалками каючок?

Пан-отець в нім возсідає,

а керує пан-дячок.

Уловлять надокучає

мир на істини гачок;

звісно люди – всяк їх знає,

а смачний і чабачок.

І смиренно ієрей

з псальмопівцем голосистим

вмісто темних душ людей

ранком теплим та росистим

уловляють стерлядей

в їхнім царстві прозорчистім.

Нова збірочка піддержала репутацію поетичної здібності автора і тим більше треба жадати від нього, аби конче попрацював над своєю мовою й залишив теперішні макаронізми.


Примітки

Перша публікація: ЛНВ. – 1898. – Т. 2. – С. 179 – 180.

Подається за першодруком.

навіяна безпосередньо Донецькою околицею – поет писав про свої рідні краї, він народився у с.Торська Олексіївка Донецької обл.

Автор добре володіє формою – у цьому випадку поблажливість оцінки М.Грушевського аж надто впадає у вічі. І форма, і зміст аналізованої збірки досить убогі. Зокрема, варто сказати про форму віршів, названих автором сонетами. Ця канонічна віршова строфа, яка виникла в Італії у XIII ст., має чітко задані вимоги щодо побудови: 14 рядків п’ятистопного ямба поділяються на два катрени (чотирирядкові строфи) і два терцети (трирядкові строфи).

Перша частина об’єднана двома римами, розташованими в певний спосіб, друга – трьома новими римами. Є певні норми і щодо композиції та змісту класичного сонета. Всі ці вимоги у М.Чернявського або не враховані, або спримітизовані, дотримана лише кількість рядків – 14. Цього вкрай недостатньо, щоб вважати такі твори сонетами, і ця назва, як бачимо, лише увиразнює безпідставність авторських претензій, посередність форми і змісту.

репутацію поетичної здібності автора – у 1912 р. М.Чернявский видав також збірку прозових оповідань «Богові невідомому».

залишив теперішні макаронізми – тобто перестав писати сумішшю російських та українських слів, а освоював чисту українську мову.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 11, с. 275 – 276.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 724

Модифіковано : 21.10.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.