Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / 1899 р. / Переднє слово [до т. 31-32 «Записок НТШ»]

Переднє слово [до т. 31-32 «Записок НТШ»]

Михайло Грушевський

Як означено на титулі, сей подвійний том «Записок» містить в собі самі реферати членів Наукового товариства імені Шевченка, призначені на Київський археологічний з’їзд, що відбувався в серпні с[ього] р[оку], але не предложені на сім з’їзді по тій причині, що українсько-руська мова не була на нім допущена для рефератів.

Коли на початку сього року Наукове товариство імені Шевченка, а також і декотрі його члени зосібна дістали від київського організаційного комітету запросини на з’їзд, то на скликаних для сеї справи зборах історично-філософічної й філологічної секцій піднесено було, що долучений до запросин регуламін з’їзду, допускаючи на з’їзд реферати в слов’янських мовах, поминає українсько-руську; отже члени секцій поручили виділу Товариства запитати в сій справі пояснення від організаційного комітету і заявили, що не уважають можливим ані для Товариства, ані для себе брати участь в з’їзді, коли б з-поміж допущених слов’янських мов було виключено українсько-руську.

Київський організаційний комітет, до котрого удався з запитанням виділ Товариства, передав сю справу на рішення головного організаційного комітету в Москві, і той полагодив справу так, що для реферування на з’їзді признав українсько-руській мові однакові права з російською, та не признав можливим друкувати реферати по-українськи в «Трудах» з’їзду. Але таке допущення українсько-руської мови викликало в Росії пристрасну полеміку і ремонстрації зі сторони осіб і органів, неприхильних українсько-руській національності, і в результаті російське міністерство внутрішніх справ признало неможливим допустити українсько-руську мову на з’їзді, міністерство ж освіти перед самим отворенням з’їзду згодилося на допущення українсько-руських рефератів з тим тільки, аби вони читалися на осібних, непублічних засіданнях, де могло б бути не більше 25 осіб присутніх.

Розуміється, на такі умови не могли пристати ані президія з’їзду, ані Товариство. Повідомлене про заборону українсько-руської мови, Товариство вислало (20/VIII. 1899) лист до президії з’їзду, повідомляючи, що з причини недопущення українсько-руської мови до рефератів на з’їзді воно не може взяти участі в ньому, бо се недопущення не тільки чинить практичну перешкоду для тих його членів, що не володіють російською мовою, але всім взагалі робить таку участь морально неможливою. Президія ж з’їзду, закриваючи його, з жалем піднесла, що наслідком виключення українсько-руської мови з’їзд втратив участь галицьких учених і зголошені ними реферати.

Приладжені членами Товариства реферати секції ухвалили надрукувати осібним збірником. З огляду на великість матеріалу ухвалено поділити його на дві половини і призначено на то 31-32 і 35-36 томи «Записок», що мають вийти подвійними томами: перший – для археології, історії й етнографії, другий – для язика й історії літератури. Ті реферати, які б не наспіли на час виходу сих томів або через свою великість чи інші технічні трудності не могли б увійти в сі томи, ухвалено друкувати в інших томах «Записок», а в дотичних томах подати їх резюме, так само і з тих рефератів, що не призначалися авторами для друку, маючи характер усних комунікатів, призначених для викликання дискусії на з’їзді або для познайомлення зібраних там учених з результатами попередніх дослідів автора.

Всіх рефератів галицькі члени Наукового товариства імені Шевченка зголосили 30, вичисляємо їх по відділам і авторам, в хронологічнім порядку:

З археології:

1) Михайло Грушевський, д[ійсний] чл[ен НТШ], професор університету (Львів) – Похоронне поле в с. Чехах (пов[іт] Броди, Галичина).

2) Він же – Звенигород Галицький.

3) Він же – Печатки з Ступниці коло Самбора (Галичина).

4) Він же – Молотівське срібло.

З історії:

5) Михайло Грушевський – Анти.

6) Він же – Чи було між руськими племенами плем’я хорватів?

7) Він же – До питання про правно-державне становище київських князів XV в.

8) Він же – Сторінка з історії сільського духовенства, по самбірським актам XVI в.

9) Він же – Матеріали до історії козацьких рухів 1590-х pp.

10) Д-р Мирон Кордуба, зв[ичайний] чл[ен НТШ] (Відень) – Суспільні верстви та політичні партії в Галицькім князівстві до половини XIII століття.

11) Стефан Рудницький, зв[ичайний] чл[ен НТШ], учитель гімназії (Львів) – Руські землі Польської корони при кінці XV в. – ворожі напади й організація пограничної оборони.

12) Він же – Українські козаки в 1625 – 1630 pp.

13)Денис Коренець, зв[ичайний] чл[ен НТШ], учитель гімназії (Перемишль) – Зносини гетьмана Івана Виговського з Польщею в р. 1657 – 1658.

Етнографія і фольклор:

14) Д-р Володимир Охримович, д[ійсний] чл[ен НТШ] (Львів) – Останки комуністичного устрою у галицьких бойків.

15) Володимир Шухевич, зв[ичайний] чл[ен НТШ], професор реальної школи (Львів) – Діалект і вірування гуцулів.

16) Володимир Гнатюк, д[ійсний] чл[ен] і секретар Товариства (Львів) – Словацький опришок Яношік в народних піснях.

17) Д-р Мирон Кордуба – Орнамент писанок на галицькій Волині.

Язик:

18) Олександр Барвінський, д[ійсний] чл[ен НТШ], професор учительської семінарії (Львів) – Носові самозвуки в слов’янськ[их мовах].

19) Д-р Олександр Колесса, д[ійсний] чл[ен НТШ], професор університету (Львів) – Причинки до історії угро-руської мови й літератури.

20) Ілля Кокорудз, д[ійсний] чл[ен НТШ], професор гімназії (Львів) – Причинок до пізнання розвитку народної мови в письменстві у галицьких русинів.

21) Іван Верхратський, д[ійсний] чл[ен НТШ], професор гімназії (Львів) – Про говор долівський.

22) Володимир Гнатюк – Русини Пряшівської єпархії і їх говори.

23) Д-р Володимир Охримович – Про наголос в українсько-руській мові.

Історія літератури:

24) Д-р Володимир Коцовський, д[ійсний] чл[ен НТШ], професор учительської семінарії (Львів) – Історичне тло «Слова о полку Ігоревім».

25) Д-р Іван Франко, д[ійсний] чл[сн НТШ], директор філологічної секції (Львів) – Псевдо-Матвієве Євангеліє про уродження й дітство Марії та його сліди в українсько-руській апокрифічній літературі.

26) Він же – «Слово о Лазаревѣ воскресеніи», староруська поема на апокрифічні теми.

27) Він же – Новий причинок до студій над Іваном Вишенським.

28) Він же – Карпаторуське письменство XVII – XVIII в.

29) Д-р Кирило Студинський, д[ійсний] чл[ен НТШ], професор університету (Львів) – Хто був автором ‘Avτίppησις-a?

30) Михайло Павлик, зв[ичайний] чл[ен НТШ] (Львів) – Якуб Гаватович (Гават), автор перших руських інтермедій з 1619 р.


Примітки

Публікується за виданням: [Грушевський М.] Переднє слово // ЗНТШ. – Львів, 1899. – Т. 31-32. – С. 27 – 30. Переклад німецькою мовою див.: [Hruševśkyj M.] Vorwort // ЗНТШ. – Львів, 1899. – Т. 31-32. – С. 7-10.

Про справу участі галицьких українців у XI Археологічному з’їзді у Києві М.Грушевський детально писав у своїй пізнішій «Автобіографії»: «Так коли в 1899 році мав відбутися в Києві археологічний з’їзд з участю також галицьких учених, я видвигнув і поставив ребром питання про допущення рефератів на українській мові. Було то перше гостре поставлення українського питання на російськім грунті (воно і дало повід всім ворогам українства в Росії вилляти потоки яду і помий на мене як провідника в сій справі), і треба було заразом задокументувати, що сими претенсіями на признання наукової української мови стоїть і дійсна наукова робота: організоване було для того бюро в Н[ауковому] тов[аристві] ім.Ш[евченка], зібрано 30 наукових рефератів, які, по недопущенню української мови на з’їзді, у цілости або в резюме були надруковані у Записках…» (цитовано за: Винар Л. Михайло Грушевський і Наукове товариство ім. Тараса Шевченка. 1892 – 1930. – Мюнхен, 1970. – С. 34).

Питання мови на Археологічному з’їзді в Києві набуло загальноукраїнського значення. М.Грушевський як голова НТШ не пішов на компроміси коштом української науки та самобутності. Друковані у спареному томі «Записок НТШ» наукові реферати мали засвідчити виробленість української наукової термінології та високий фаховий рівень пропонованих на археологічний з’їзд рефератів.

Київський археологічний з’їзд – огляд виступів на археологічному з’їзді зробив для «Записок НТШ» один із його учасників: Княжевич [Біляшівський]М. Археологічний з’їзд у Києві // ЗНТШ. – Львів, 1900. – Т. XXXVII. – С. 1-11. Публікацію праць вчених, що виступили на з’їзді, див.: Труды XI Археологического съезда в Киеве 1899 г. – М., 1901-1902. – Т. 1-2.

М. Капраль

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 352 – 354.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 924

Модифіковано : 21.10.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.