Вступне слово редакції
[до т. VII «Руської історичної бібліотеки»]

Михайло Грушевський

При видаванні «Руської історичної бібліотеки» давній редактор її проф. Ол. Барвінський проминув VII і VIII т., відложивши їх на пізніше та призначивши на них (як сказано в передмові до IX т., 1888 p.) монографії про церковну унію М.Костомарова, О.Левицького і В.Антоновича та розвідку про початки козаччини, що мав видати проф. Антонович; з огляду на те, що ся розвідка проф. Антоновича не вийшла, замість неї подаємо розвідку проф. Линниченка «Черты из истории сословий в Юго-Западной (Галицкой) Руси XIV-XV в.» (Москва, 1894, ст. VI + 240, відбитка з XX т. вид[ання] «Ученые записки Московского университета, отд[ел] историко-филологический»). Сим розпочинається в «Руській історичній бібліотеці», як було заповіджено торік, серія монографій з внутрішньої суспільно-культурної історії українсько-руських земель; почато від праці д. Линниченка як з огляду на обнятий нею час (XIV – XV в.), так і через те, що ся праця для галицьких читачів мусить мати особливий інтерес.

Головну вартість праці д. Линниченка, як помітить, певно, й сам читач, надає розділ про селянство, що займає більшу частину книги; він цінний тим, що тут вперше зведений докупи й упорядкований матеріал друкований, а дещо й із недрукованого. Перший розділ дає теж цікавий погляд на історію Галичини в XIV – XV в. і долю боярсько-шляхетської верстви, хоч погляд автора, що рецепцією західного феодалізму пояснює нормування шляхетських обов’язків у Галичині XIV в., непевний і можна сю рецепцію обмежити тільки самим іменем, об’ясняючи те нормування впливом потреб краєвої оборони. Третій розділ про міщанство – не йде в рахунок, бо містить тільки бібліографію й кілька уваг до історії вірмен і жидів на Русі; сю прогалину надіємося заповнити перекладом монографій про міський устрій проф. В[ладимирського]-Буданова і Антоновича в дальших томах.

Переклад книги Линниченка зладив М.Павлик, покажчик до неї – М. Крушельницький.

Примітки

Подаємо за публікацією: [Грушевський М.] Вступне слово редакції // Руська історична бібліотека. – Львів, 1899. – Т. VII: Линниченко І. Суспільні верстви Галицької Руси XIV-XV в. – С. ІII-IV.

погляд автора, що рецепцією західного феодалізму пояснює нормування шляхетських обов’язків у Галичині XIVв., непевний і можна сю рецепцію обмежити тільки самим іменем, об’ясняючи те нормування впливом потреб краєвої оборони – М.Грушевський, полемізуючи не тільки з І.Линниченком, а й з А.Прохаскою (Prochaska A. Lenna і maństwa na Rusi і Podolu // Rozprawy Akademii umiejętności. Wydział historyczno-filozoficzny. – Kraków, 1902. – T. 42. – S. 1 – 29), вважав, що правові норми у Галичині XIV в. формувалися без свідомої рецепції із Заходу, а вироблялися «самою політикою», як у Великому князівстві Литовському чи Московському князівстві (ГрушевськийМ. Історія України-Руси. – Львів, 1905. – Т. 5. – С. 79).

М. Капраль

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 356.