8.02.1903 р. До Ф. Вовка
| Львів | Львів 26.І(8/ІІ).1903 |
Варіанти тексту
|
||
Високоповажаний Федор Кондратєвич!
Вибачте, що так довго не відписував на Ваш шановний лист: я був дуже забаламучений ріжними різними клопотами з виданнями, які треба було підганяти, за р. 1902, бо наслідком звічної крізи кризи була певна застоя в работі й вона дала тепер себе відчути.
Окрім того докінчував ріжні різні свої роботи. Тепер друкую T. IV, пишу далі V, і т.п. Дуже прикро було мені довідатися про таке ослабленнє ослаблення Вашого здоровля здоров’я. Здогадуюся, що Ви мабуть і по Вашім листі не прийшли ще до себе, бо все нема від Вас ані Вашої розвідки, ані иньшіх інших статей для Етнол[огічних] матер[іалів]. Час би вже їх пускати та Ви, мабуть, се ще ліпше пам’ятаєте, ніж я, й скоро прийдете до спромоги, то пришлете.
Щодо Вашої пропозиції про виклади, то насамперед дуже дякую за память пам’ять про нас. Не охочий я до гастролів, але думаю, що інтерес національний трохи в тім єсть, і для нього годить ся і по росийськи російськи читати. Тож даю Вам повновласть ставити мою кандидатуру, коли Ваша ласка й маєте на те вигляди.
Здоровлю вас сердечно! Щиро до Вас прихильний
М.Грушевський
Примітки
Науковий архів Інституту археології НАН України, ф. 1, № 1932.
Вперше надруковано у часописі «Родовід» (1997, № 15, с.63) за автографом. Лист є відповіддю на лист Ф. Вовка від 28.12.1902 р.
Тепер друкую т. IV, пишу далі V… – IV і V томи «Історії України-Руси».
Не охочий я до гастролів, але думаю, що інтерес національний трохи в тім єсть… – про своє перебування у Парижі М.Грушевський писав у автобіографії 1906 року:
«Я прийняв радо цю пропозицію: в мене в тих роках виросло переконання про крайню потребу популяризувати і маніфестувати українську наукову роботу й її результати супроти умисного ігнорування, яким очевидно наділялися її насмерть замовчати неприхильники українства, та дорогою видань на иньших інших мовах постаратися проломити заборону наукових українських публікацій в Росії… Сі надії на популяризацію українства відчитами мало справдилися: молодіж російська інтересувалася питаннями економічними, політичними, а українська історія і українство були для неї річами речами малоцікавими; але нав’язані були деякі зносини в Парижі й Лондоні, уложені умови про французьке виданнє видання малої й німецьке великої…».
Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 173.