Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Етнографія / [Рец.] Th. Volkov. Le traineau dans les rites funéraires de l’Ukraine

[Рец.] Th. Volkov. Le traineau dans les rites funéraires de l’Ukraine

Михайло Грушевський

(відбитка з «Revue des traditions populaires»).
Париж, 1896, ст. 24

Як сам автор каже на вступі, розвідка його має служити доповненням і розвитком матеріалів і виводів праці московського проф. Анучіна про уживання санок в похороннім обряді («Сани, ладья и конь как принадлежности похоронного обряда»).

Згадавши про факти уживання санок при похоронах князів в Давній Русі (похорон Володимира Св[ятого], перенесення Бориса і Гліба, похорони Ізяслава і Святополка) і про уживання санок в давній Московщині, автор, зауваживши по дорозі цікавий факт, що тимчасом як звичаї Давньої Русі стали звичаями вищих верств в Московщині, на Україні заховалися у нижчих – зводить докупи факти про уживання на Україні санок, запряжених волами, при похоронах не лише зимою, а й літом.

Факти сі всі були вже оголошені в різних виданнях, але старанно зроблений автором збір їх з сих часом дуже малозвісних публікацій робить корисну вкладку в нашу літературу етнографічну. Автор репродукує з докладним коментарем малюнок де-ля-Фліза з Радомишлянщини (публіков[аний] в «Київській старині») і фотографію проф. Шухевича, видану в «Зорі» 1895 p., і наводить звістки – Ящуржинського про Київщину, Фенцика про русинів угорських і Наумовичівської «Науки» про гуцулів буковинських. В усіх сих звістках виступає звичай везти труну санками, запряженими волами (подекуди воли, що везуть мерця, мусять бути білі) однаково чи зимою чи літом, значить – санки мають тут характер цілком ритуальний. Цікаво б було, щоб люди, кому відомий сей звичай в сучасному або недавно минулому житті, доповнили сей запас фактів новими спостереженнями.

Згадавши про існування сього обряду у інших народів і прилучаючись до гадки проф. Анучіна, що санки уживались при похоронах, як примітивний спосіб перевозу, як пережиток, автор пробує знайти сліди похоронного уживання санок в «Рігведі» (с. 15), наводить деякі факти, що потверджують гадку про санки, як початковий повіз (с. 20), застановляється над уживанням хліба при похороні, уважаючи кутю пережитком найдавнішої форми хліба. Такий, в головнім, зміст цікавої розвідки нашого етнолога.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1897. – Т. XV. – Кн. 1. – С. 6 (Бібліографія). Автограф зберігається в ЦДІАЛ України. – Ф. 401. – Oп. 1. – Спр. 45. – Арк. 21-22. Підпис: М.Г.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 39 – 40.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2017 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 82

Модифіковано : 23.04.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.