Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

[Рец.] Н.В.Горяев. Сравнительный этимологический словарь русского языка

Михайло Грушевський

Тифлис, 1890, ст. 4 + 451 + LXII

Нотуємо друге, значно розширене видання словаря д. Горяєва, виданого вперше тому кілька років. Як означає автор в передмові, він помножив порівняння з мовами європейськими і ввів наново в круг сих порівнянь деякі мови, а також чужі слова, перейняті російською мовою, так що словар побільшав майже удвоє.

Хоч д. Горяєв виходив з літературної російської мови, він, одначе, завів багато й таких українських слів, що не уживаються в ній. При великім числі спільних слів українсько-руської мови з російською і при значнім числі спеціально українських слів, заведених автором, словар його стає дуже корисним підручником і для української мови, поки ми не маємо свого словаря того роду, тим більше що невелика ціна (2 руб[лі]) робить його загальноприступним. Автор вложив в нього чимало самостійної праці, але головно дбав про зведення результатів сучасної філологічної науки, призначаючи свою працю заразом на підручник для шкіл. Вияснення початку слів подає він головно простим зіставленням його з іншими модифікаціями тих же пнів, рідше даючи вивід, або наводячи догадки учених. На взірець подаю два приклади:

Бешиха (рожа) малор[оссийское], б[ыть] м[ожет], из румынск[ого] bešikę, к[орень] из латин[ского] vesika (опухоль): серб[ское] бешика (пузырь) (Миклошич и Потебня).

Бобр-ъ. -ов -ый (ст[аро]сл[авянское] бь -бр -ь, др[евне]рус[ское] бе -бр -ян -ъ (в «Сл[ове] о п[олку] Иг[оревом]»), малоросс[ийское], бобръ, серб[ское] бобар, дабар, слов[ацкое] beber, breber, чеш[ское] и пол[ьское] bobr, русск[кое] бобёр (мехъ, шуба), (татар[ское] бобри) ср[авни] с зенд. ba-wr-i-š, литов[ским] bё-br-us (-as) i de-bras, da-bras, лат[ышским] be-br-s, прус[ским] be-br-us, латин[ским] fi-ber, галльск[им] bea-bhar (фр[анцузским], bièvre), нем[ецким] bi-ber = др[евне]верх[не]нем[ецким] bi-bor (санскр[ит] babhru – š = краснобурый) (от удв[оения] кор[ня] bhe-bhr u-).

В кінці книжки додані покажчики слів російських, спільних з іншими мовами й узятих з грецької, латинської, французької й німецької мов.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – 1897. – Т. XV. – Кн. 1. – С. 45 – 46 (Бібліографія). Автограф зберігається в ЦДІАЛ України. – Ф. 401. – Оп. 1. – Спр. 45. – Арк. 39 – 40. Підпис: М.Г. «

Горяєв Микола В. – російський лінгвіст-етимолог, який жив і працював у Тифлісі. У 1892 р. опублікував «Опыт сравнительного этимологического словаря литературного русского языка. У значно виправленому і доповненому вигляді книга вдруге вийшла в світ під назвою «Сравнительный этимологический словарь русского языка» (1896). Згодом М.В.Горяєв видав ще одну книгу – «Этимологические объяснения наиболее трудных и загадочных слов в русском языке. К сравнительному этимологическому словарю русского языка. Тифлис, 1896 г. Новые дополнения и поправки» (1905).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 298 – 299.