Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Передмова [до т. ІІ «Етнографічного збірника»]

Михайло Грушевський

Сповняючи висловлене в передмові до т. І «Етнографічного збірника», Наукове товариство імені Шевченка виступає сього року з томом другим. Помножити число томів етнографічного видавництва матеріальні засоби сього року уже не позволяли. І сей том, як і попередній, містить матеріал досить різнорідний і зібраний в різних кутках нашої просторої вітчини; редакція не бачила в тім шкоди, бажаючи заступити по змозі етнографічні студії цілої території українсько-руської.

Більшу частину сього тому займає матеріал про галицьких лірників, зібраний д. Володимиром Гнатюком в повіті Бучацькім і упорядкований ним з ласкавою участю д-ра Ів[ана] Франка. Збирач мав на меті, головно, – представити репертуар галицького лірника, тому подав чимало варіантів вже звісних звідки інде п’єс (в збірниках Вересая, Головацького, в «Богогласнику» і ін.) і кілька польських віршів, що співають руські лірники, до сього залучені цікаві звістки про життя й звичаї лірників, записані від них же, і словарець лірницької потайної мови, що доповнює собою раніше зроблені збірки Боржковського, Николайчика, Студинського і т. ін. Вкінці додано кілька молитв і прохань старечих (жебрацьких), записаних проф. В.Шухевичем.

Замітки етнографічні Угорської Русі представляють собою виїмки з етнографічної описі угорських русинів, зладженої для «Етнографічного збірника» священиком з Угорської Русі о.Юрієм Жатковичем; за згодою автора д. В.Гнатюк вибрав з неї найбільш цікаве з погляду етнографічного й приготував до друку. При надзвичайній бідності етнографічних відомостей про угорських русинів замітки й спостереження о.Жатковича, думаємо, будуть цікавими й корисними; заразом вони представляють якби вступ до етнографічних матеріалів, зібраних в екскурсіях на Угорщині нашими співробітниками і призначених до оголошення в одному з ближчих томів «Збірника» [При перегляді показалось, що деякі угорські слова й місцеві ідіоми, толковані взагалі в тексті і в нотках, зістались в статті о.Жатковича непоясненими і можуть утрудняти розуміння; подаємо тут їх толкування, зроблене д[обродіями] В.Гнатюком і Ю.Жатковичем: бага – недогарки з люльки; бігарь – палиця; гаті з рамами – сподні обшиті; з стряпками – незарублені; деревище – труна; дзяр – сироватка; дзяма – борщ; змагання – розжива; катуни – вояки; килавіє – обростає наростами; кобель – корець; копач – патик; кстити – хрестити; лабош – горнець; лакітки(не лякітки) – ласощі; наруби – навиворіт; нянько – батько; онь – аж; опровід – похорон; паленята – коржики; пантлик – стрічка; пой – іди; подолом – перед спідниці;реклик – коротка свита;ришкоша – рижова (рисова) каша;ровти – громади;ротота яєчня;росуль – борщ з капусти; сокотати – переховувати; сукати – терти; талька (не тялька) – округле корито; твердо – старанно; товти – словаки; токан – рід кулешу, токмити – згоджувати; укопати – вибити; фодра – криза, бризжі; хаща – ліс; хертика – сухота; чакан – топір; честовати – шанувати; чичка (не гичка) – китиця з квіток; ширинка – хустинка; шпитець – Helleborus niger [бот.: чемериця]; ярецъ – ячмінь.].

Том закінчується етнографічними матеріалами з Кубанщини, зібраними і приготовленими до друку д. Митрофаном Дикаревим, паралелі етнографічної літератури подано після тексту, а в кінці доложено покажчик речей і мотивів казкових.


Примітки

Публікується за виданням: Грушевський М. Передмова // Етнографічний збірник / Під ред. М.Грушевського. – Львів, 1896. – Т. II. – С. III.

У томі вміщено: Лірники: лірницькі пісні, молитви, слова, звістки і т. ін. про лірників повіту Бучацького. Зібрав у вересні 1895 р. Володимир Гнатюк (с. 1 – 73); Замітки етнографічні з Угорської Руси, написав Юрій Жаткович (с. 1 – 38); Чорноморські народні казки й анекдоти, зібрав Митрофан Дикарів (с. 1 – 50). Подано покажчики предметів і мотивів,ужитих в казках і анекдотах. У томі також вказано на коректорські помилки попереднього т. І.

д. Володимиром Гнатюком – Володимир Гнатюк (1871 – 1926) – визначний український етнограф; з 1901 р. – секретар, а з 1916 р. – голова Етнографічної комісії НТШ; з 1900 р. редактор усіх видань Комісії, в т. ч. «Етнографічного збірника» (ширше про нього: Яценко М. Т. Володимир Гнатюк: життя і фольклористична діяльність. – К., 1964; Володимир Гнатюк: бібліографія друкованих праць. – Едмонтон, 1987; Роль Володимира Гнатюка у розвитку української національної культури: Зб. пр. – Тернопіль, 1991).

в збірниках Вересая, Головацького, в «Богогласнику»і ін. – йдеться про видання: Кобзар Остап Вересай, его музыка и исполняемые им народные песни. – К., 1784 (=Записки Юго-западного отдела имп. Русского географического общества, т. 1 (1873)); ГоловацкийЯ. Народные песни Галицкой и Угорской Руси. – М., 1878. – Ч. 1 – 3. Про «Богогласник» див. коментар до статті «Співаник з початку XVIII в.».

збірки Боржковського, Николайчика, Студинського… – див. публікації: Боржковский В. Лирники // Киевская старина. – К., 1889. – № 9. – С. 653 – 708; Николайчик Ф. Отголосок лирницкого языка (к статье Валериана Боржковского «Лирники» // Киевская старина. – К., 1890. – № 4. – С. 121 – 130; Студинський К. Лірники. Студія. – Львів, 1894 (відбитка з часопису «Зоря» за 1894 р.)

о. Юрієм Жатковичем – Юрій Жаткович (1855 – 1920) – історик та етнограф Закарпатської України; написав угорською мовою «Короткий нарис історії української літератури» (1900); основна робота під назвою «Етнографічна історія угрорусів» залишилася неопублікованою, з якої помістив тільки фрагмент в «Етнографічному збірнику», т. 2 (Львів, 1896).

М. Капраль

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 345 – 346.