5. Вплив польської культури

Михайло Грушевський

Якщо шляхетська маса назагал дуже стійко зберігала свої народні особливості, то все-таки не можна сказати, що вона взагалі залишалася нечутливою до польського культурного впливу, тим більше, що останній мав вельми зручні й широкі шляхи для свого проникнення. Безпосередньо в шляхетське середовище його здійснювала численна польська чи ополячена шляхта, що з’являлася в околиці, – це посесори, заставники та ін. Здійснювали його околичні шляхтичі, які нерідко служили у польських військах. Впливали чиновники місцевої адміністрації – «зверхность замковая». Впливали, врешті, самі юридичні форми, станові рамки, у яких існувало шляхетство.

Не буду поширюватися про це; зауважу лише, що польський культурний вплив був загалом досить поверховим, і його прояви в побуті нашої шляхти були здебільшого не дуже симпатичними. Сюди відноситься бажання іноді похвалитися, повеличатися своєю шляхетською гідністю перед хлопом, на кшталт того, що якийсь околичний шляхтич, мабуть, відчуваючи сверблячку у своїх панських кулаках, чіпляється до селянина з питаннями, хто з них двох «старшій і лѣпшій» [Кн. № 5689, арк. 64]. З цього джерела витікали пишномовні фрази про шляхетський гонор, фрази, які особливо щедро, як «ratio ad hominem», з’являлися у скаргах з приводу якоїсь бійки, вчиненої в корчмі за порцією горілки.

Звідси запозичували quasi-галантнi манери, якими хизувалися околичні кавалери у своїх «konkurencjach о przyjazń» місцевих «дам». Пересаджена на околичний ґрунт ця польська галантерея виявлялася часом у вельми грубих чи комічних формах і за обставин на зразок скарг на видатки під час «конкуренції» і приготувань до нездійсненого весілля, чи на зразок того епізоду, про який розповідає Кариченко-Волковинський у своїй скарзі: на весіллі його запросили під час танців (w drugą parę) одним із гостей і, взявши панну, ішов «w koło taneczne», але в цей час на нього налетів його недруг, один із Гавришенків-Волковинських, «panne z rąk wydarł у w taniec iść nie dopuścił, y, w gębe uderzywszy, za łeb pochwycił у bił do upodobania» [Кн. № 5696, арк. 67].

До подібних проявів цієї quasi-цивілізації відноситься цікавий процес з приводу пасквілю, складеного якимось шляхтичем Вольським на всіх дам, «tak mężatek jako і panien» села Галузинців.

Цей чудовий твір складався лише з двох рядків:

«Ominąwszy wszystkie domy, tudziesz jatki –

Jakie panny murwy, takiesz і mężatki».

Цей «пашквіль», зрозуміло, викликав проти автора загальне обурення; до того ж цей околичний сатирик, прийшовши – непроханим – в одне зібрання місцевого товариства, під час пасхальних свят, мав необачність розпочати розмову на ту ж тему: «dziś u mnie wszystkie panny z wizytą byli», а коли в нього спитали про причину таких дивних візитів, відповів: «gdyż mam wszystkie па regestrze». Деякі з присутніх, довідавшись, що і їхні родички потрапили у «regestr amorów» п.Вольського, влаштували цьому околичному ловеласові жорстокий прочухан, а потім усе шляхетське коло околиці, на чолі з намісником, внесло скаргу на нього замковій «зверхності» [Кн. № 5694, арк. 67, 69].

Ці манери околичної поведінки нагадують одну жартівливу пісеньку на ламаній польській мові, що дещо нагадує мову окремих барських актів, записану в тому ж середовищі, яка зображає такого околичного «span class="Hint" title="тут: ловелас (франц.) – Ред."> cavalier galant»:

Pojechal do miasta

Do krasnej kramnicy…

Kupił koperwasu,

Naszmarował licy.

Naszmarował dziegciem boty

I pojechał na zaloty –

Kijaszek u renku,

Po zubam panienku.

Примітки

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2003. – т. 5, с. 331 – 332.