Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Біографії. Некрологи / 1902 р. / Тадей Рильський

Тадей Рильський

Михайло Грушевський

Некрологічна замітка

Наше Товариство понесло нову утрату в особі свого довголітнього члена й співробітника Тадея Рильського, що вмер 25 с[тарого] с[тилю] вересня.

Покійник був одним з найбільше характеристичних репрезентантів українського національного руху минувшого [19] століття. Родившись в панській польській родині, він під впливом демократичного й поступового руху 1850 – 60-х pp. зриває з шляхетськими кругами, з якими зв’язувало його походження, пристає до українофільства й протягом цілого життя переводить в дійсність народолюбні, українофільські змагання, що захопили його в молодості, – не зраджуючись обуренням, денунціаціями і всякими прикростями, які поведення його будило серед панства.

Оженившись з селянкою з свого села, він господарив, стараючись своїм прикладом, своїми зносинами з селянами і школою, якою щиро інтересувався, впливати на економічне й духове піднесення селян, і мав серед них незвичайні симпатії й популярність. З другого боку, се близьке пожиття з селянством виробило в нім незвичайного знавця народного життя, яке в нім все будило незвичайні симпатії, ба навіть ентузіазм. Свої спостереження над сим життям, не раз дуже тонкі, й сим ентузіазмом перейняті, представив він в одній з більших своїх статей – дуже цінній: «К изучению украинского народного мировоззрения» («Киевская] старина», 1888 – 1890).

Писав Рильський небагато: господарство й сільські інтереси небагато лишали йому на те часу й спромоги. Літературну діяльність розпочав він дописами в «Основі» 1861 – 1862 pp., дуже цінними для пізнання тодішніх відносин, і пізніше дописував до часописей, але сі пізніші дописи, анонімні або криптонімами підписані, нелегко вибрати.

Предметом його особливих інтересів, ще з університетських часів, була економіка: він працював над системою політичної економії, в котру вносив свої власні практичні спостереження. Оброблення її, одначе, з вищепоказаних причин, ішло дуже поволі. Першу частину свого економічного трактату видрукував він в І-ІІ т. наших «Записок» (1891 – 1892) п[ід] н[азвою]: «Студії над основами розкладу багацтва». Дальшу частину, призначену для «Записок», він обробляв до смерті, і, як зачуваємо, під час свого остатнього побуту в Криму зимою 1901 – 1902 pp. значно посунув наперед. Але чи довів її до повного викінчення, не знаємо.


Примітки

Публікується за виданням: Грушевський М. Тадей Рильський. Некрологічна замітка // ЗНТШ. – Львів, 1902. – Т. L. – Miscellanea. – С. 12 – 13.

Автограф некролога зберігається в: ЦДІАУЛ. – Ф. 401, оп. 1, спр. 47, арк. 11 – 11 зв., 8 зв., 8.

Рильський Тадей Розеславович (народився 02.01.1841 (21.12.1840) в с. Ставище Сквирського пов. Київської губ. – помер 08.10. (25.09.). 1902 в с. Романівка Сквирського пов. Київської губ.) – український громадський і культурний діяч, економіст. Автор суспільно-політичних, економічних праць, студій з етнографії та народознавства, популярних книжок для народу.

Література: Антонович М. Спомини Яна Мйодушевського про Володимира Антоновича і Тадея Рильського // Український археографічний щорічник. Нова серія. – К., 1992. – Вип. 1. – С. 278 – 284; Горленко В.Ф. Сторінка до біографії Тадея Рильського // Народна творчість та етнографія. – К., 1985. – № 2. – С. 65 – 67; До життєпису Тадея Рильського / Передмова та публікація Надії Пазяк // Київська старовина. – К., 1992. – № 3. – С. 58 – 63; Д[орошенко] В. Тадей Рильський: Некролог // ЛНВ. – Львів, 1902. – Т. XX. – Ч. III. – С. 25 – 26; Л[евицкий] О. Фадей Розеславович Рыльский: Некролог // Киевская старина.– К., 1902. – № 11. – Отд. І. – С. 335 – 349; Мицюк О. Тадей Р.Рильський (1840 – 1902) як хлопоман і економіст. – Львів, 1933; Мицюк О. Українські хлопомани. – Чернівці, 1933; Палієнко М. Київська Стара Громада у суспільному та науковому житті України (друга половина XIX–початок XX ст.) // Київська старовина. – К., 1998. – № 2. – С. 49 – 84; Рильський М. Із давніх літ // Рильський М. Зібрання творів: У 20 т. – К., 1988. – Т. 19. – С. 456 – 458; Фр[анко]Ів. Пам’яті Тадея Рильського // ЛНВ. – Львів, 1902. – Т. XX. – С. 160 – 161.

Родившись в панській польській родині – походив із шляхетського роду, відомого з другої половини XVII ст. Батько був власником містечка Романівка Сквирського повіту Київської губернії. Т.Рильський опублікував із власною передмовою розповідь про прадіда Ромуальда: Рассказ современника о приключениях с ним во время «Колиивщины» // Киевская старина. – К., 1887. – № 1. – С. 51 – 64.

Оженившись з селянкою з свого села – йдеться про другий шлюб Т.Рильського з Меланією Федорівною зі селянської родини Чуприн, з якою мав трьох синів: Івана, Богдана, Максима. У доносах на Т.Рильського добре ставлення до селян та одруження його, дворянина, зі селянкою подавалися за «неблагонадійність» (див.: Л[евицкий]О. Фадей Розеславович Рыльский. – С. 343 – 344).

…в одній з більших своїх статей – дуже цінній: «К изучению украинского народного мировоззрения»… – ці нариси з економічного світогляду селян були видрукувані в «Киевской старине» (1888. – № 11. – С. 266 – 306; 1890. – № 9. – С. 341 – 372; № 10. – С. 1 – 26; № 11. – С. 195 – 235). Закінчення було опубліковане в цьому ж виданні після смерті Т.Рильського (1903. – № 4. – С. 1 – 23; № 5. – С. 161 – 191). У 1903 p. праця вийшла окремим відбитком.

Літературну діяльність розпочав він дописами в «Основі» 1861– 1862 pp. – у журналі «Основа» під псевдонімом «Чорний Максим» опублікував статтю «С правого берега Днепра» (1861. – № 2. – С. 239 – 244) про ставлення польської суспільності до українства на Правобережній Україні. За своїм підписом у цьому виданні подав статті: «Несколько слов о дворянах правого берега Днепра» (1861. – № 11 – 12. – С. 90 – 99); «З Маковищ (Київського повіту)» (1862. – № 2. – С. 84 – 91).

…пізніші дописи, анонімні або криптонімами підписані, нелегко вибрати – серед псевдонімів Т.Рильського з’ясовано лише один: «Максим Чорний» (Дей О.І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI – ХХ ст.) – К., 1969. – С.523).

«Студії над основами розкладу багацтва « – праця була опублікована в «ЗНТШ» (Львів, 1892. – Т. І. – С. 29 – 86; 1893. – Т. II. – С. 62 – 113).

Називаючи цю роботу першою теоретичною працею українською мовою з політичної економії, дослідник громадської діяльності та творчої спадщини Т.Рильського О.Мицюк зазначав, що вона «не вдалася», не викликавши ні обговорення, ні критики (див.: Мицюк О. Тадей Р.Рильський (1840 – 1902) як хлопоман і економіст. – С. 35). Відразу після виходу другої частини статті І.Франко у своєму листі до М.Драгоманова так відгукнувся на неї:

«Отелився в нім Рильський широкою статею про економію політичну, та такою тяжкою, претенсіональною (хоче, бачте, подати деякі поправки до теорій західноєвропейських економістів, в тім числі й Маркса), що я не знаю, для кого саме вона написана. Я й не думав ніколи, що Рильський такий економіст» (цит. за: Возник М. Олександр Кониський і перші томи «Записок» // ЗНТШ. – Львів, 1929. – Т. CL. – С. 347).

Вважаючи, що це дослідження незавершене, М.Драгоманов також категорично висловлювався про його зміст і форму (детальніше про це див.: Мицюк О Тадей Р.Рильський (1840 – 1902) як хлопоман і економіст. – С. 35).

Світлана Панькова

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 580.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 37

Модифіковано : 13.04.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.