Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Біографії. Некрологи / 1902 р. / Мих[айло] Сухомлінов – Ів[ан] Жданов

Мих[айло] Сухомлінов – Ів[ан] Жданов

Михайло Грушевський

Некрологічна замітка

Літом минувшого [1901] року (уже по закінченні редакції останньої книжки наших «Записок») Петербурзька академія наук понесла майже в однім часі дві страти: 8 липня с[тарого] ст[илю] умер академік Сухомлінов, а 11 липня – академік Жданов. Обидва полишили також визначний слід в науці староруського письменства, й тому мусять бути пом’януті на сторонах нашого видавництва.

У Сухомлінова з староруською літературою зв’язана виключно майже перша половина його довгої, п’ятдесятилітньої наукової діяльності. До сього часу належить його голосна праця: «О древней русской летописи как памятнике литературном» (1856), для свого часу класична, хоч з теперішнього становища науки дивлячись, має вона ту кардинальну хибу, що характеризує не поодинокі складові частини літописі, а цілу її накупу. Два роки пізніше вийшло його важне видання писань Кирила Туровського, зі вступною розвідкою (Рукописі гр[афа] Уварова, [т.] II, 1, 1858). До сих ще років належать інші його розвідки з староруського письменства – «О сборниках под названием «Пчела»« (1853), «О псевдонимах в древнерусской словесности» (1855), «О преданиях в древнерусской летописи» (1861) і т[акі] і[нші]. Пізніше звернувся він головно до студій над історією російської освіти й письменства XVIII–XIX в., і сі пізніші праці для нас переважно не мають безпосереднього інтересу.

У другого ж покійника – ак[адеміка] Жданова староруська література й поезія зіставалися головним предметом студій все його життя. Перша, ще студентська праця його (1872), була присвячена Іларіоновому «Слову о законе и благодати», але не була видана, хоч визначалася, як каже урядова рецензія п[о]к[ійного] Сухомлінова, дуже гарними прикметами. Жалувати за нею приходиться тим більше, що ся многоважна староруська пам’ятка досі лишається без відповідного наукового оброблення.

Обнявши катедру руської літератури в Києві (1879 – 1882), Жданов з запалом займається староруською поезією – виходять його праці: «Русская поэзия в домонгольскую эпоху» (1879), «Литература «Слова о полку Игоревым»« (1880), «Палея» (1881 – критична стаття), «К литературной истории русской былевой поэзии» (1881). Українська й великоросійська народна поезія стає відтепер головним предметом його студій – їй присвячена й головна його праця – «Русский былевой эпос» (1895), що з рештою збирає докупи поодинокі розвідки його в сім питанні, й між іншим багато займається українськими піснями про кн[язя] Романа й Мономаховою легендою.

П[о]к[ійний] Сухомлінов спочив в літах, яких не кождому доля позволяв дожити, п[о]к[ійний] Жданов – в розмірно молодім віці, в середині шостого десятка, коли наука могла багато ще від нього надіятися, тим більше, що покійник на публікації був скупий і можна було все чекати багатих результатів його студій; тим прикріша ся втрата для науки староруського письменства.


Примітки

Публікується за виданням: Грушевський М. Мих[айло] Сухомлінов – Ів[ан] Жданов. Некрологічна замітка // ЗНТШ. – Львів, 1902. – Т. XLV. – Кн. І. – Miscellanea. – С. 14 – 16.

Сухомлінов Михайло Іванович (народився 15(03).03.1828 у Харкові – помер 21(08).07.1901 у Петербурзі; похований на кладовищі Воскресенського Новодівочого монастиря в Петербурзі) – історик давньоруської літератури, педагог. Екстраординарний (1872) та ординарний (1876) член Петербурзької АН, голова її II (російської мови і словесності) відділення (1899).

Бібліографія праць М.Сухомлінова: Хронологический список ученых и литературных трудов и изданий М.И.Сухомлинова. 1850 – 1901. – СПб, 1903.

Література: Императорская академия наук. 1889 – 1914. – Петроград, 1915. – Т. III: Материалы для биографического словаря действительных членов Императорской академии наук. – Ч. 2: М–Я. – С. 182 – 189. Петухов Е. Материалы для биографии М.И.Сухомлинова. – СПб, 1912; Сумцов Н.Ф. К сорокалетнему юбилею служебной и учебно-литературной деятельности М.И.Сухомлинова. – Харкив, 1892.

Рукописі графа Уварова – Уваров Олексій Сергійович (1828– 1884) – російський археолог, дослідник античних міст-держав, фундатор і голова Московського археологічного товариства, ініціатор археологічних з’їздів, засновник Історичного музею в Москві. Головна його праця: «Археология России. Каменный, период: Сочинения. Т. 1.» (1881).

У тексті йдеться про збірку: Рукописи гр. Уварова. – СПб, 1858. – Т. II: Памятники словесности. – Вып. 1. У цьому томі В.Сухомлінов подав усі відомі на той час твори Кирила Туровського, передруковані в 1908 р. у 87-му томі «Сборника отделения русского языка Петербургской академии наук». У працях М.Грушевського є численні посилання на зазначене дослідження М.Сухомлінова (див.: Грушевський М. Історія української літератури. – К., 1993. – Т. III. – С. 82 – 83; Він же. Історія України-Руси. – К., 2000. – Т. XI: Покажчик імен. – С. 387).

«Пчела» – (повна назва – «Пчела – речі мудрості від Євангелія і від святих мужів і роздуми зовнішніх філософів») збірка цитат із Святого Письма, творів християнських проповідників та грецьких письменників переважно повчального змісту. Подібні праці, започатковані «Главами богослов’я» Максима Ісповідника в VII ст., власне назву «Пчела» отримали за компілятивний характер збірки, яку склав Антоній в XI ст. Поява таких творів слов’янськими мовами датується XI–XII ст. Про зазначену М.Грушевським працю див.: Сухомлинов М. Замечания о сборниках под названием «Пчела» // Известия Императорской академии наук по Отделению русского языка и словесности. – СПб, 1853. – Т. II. – С. 222 – 234.

Пізніше звернувся він головно до студій над історією російської освіти і письменства XVIII–XIX в. – йдеться про студії, присвячені О.М. Радищеву (1883), А.С. Кайсарову (1897), та «Исследования и статьи по русской литературе и просвещению. Т. I–II» (1889).

Жданов Іван Миколайович (народився 04.07(22.06).1846 у м. Шенкурськ Архангельської губ. – помер 24(11).07.1901 в Алупці; похований на кладовищі Воскресенського Новодівочого монастиря в Петербурзі) – історик літератури, член-кореспондент (1893) та академік (1899) Петербурзької АН.

Бібліографія праць І. Жданова: Императорская академия наук. 1889 – 1914. – Ч. 1: А-Л. – С. 291 – 293.

Література: И.Н. Жданов: Некролог / Сост. А.Архангельский // Журнал Министерства народного просвещения (ЖМНП). – СПб, 1901. – Ч. CCCXXXVII. – С. 35 – 42; Сухомлинов М. Записка об ученых трудах члена-корреспондента Императорской академии наук И.Н.Жданова // Сборник II Отделения Императорской академии наук. – СПб, 1901. – Т. LXIX. – С. 27 – 32.

Перша, ще студентська праця його… – йдеться про дослідження «Слово о законе и благодати и похвала кагану Владимиру», представлене після закінчення Санкт-Петербурзького університету. Вперше ця праця І.Жданова була надрукована в посмертній збірці його творів: Сочинения И.Н.Жданова. – СПб, 1904. – Т. I.

М.Грушевський неодноразово посилається на зазначену роботу І.Жданова у своїй «Історії української літератури» (т. II), стверджуючи, що ця кандидатська робота є фактично першою спробою детального студіювання «Слова о законе и благодати». Водночас М.Грушевський зазначає, що, на відміну від І.Жданова, приймає «авторство Іларіона тільки як правдоподібне, а не як певне» (див.: Грушевський М. Історія української літератури. – К, 1993. – Т. 2. – С. 63).

…урядова рецензія п[о]к[ійного] Сухомлінова – ця рецензія була надрукована в липневому випуску «Журнала Министерства народного просвещения» за 1876 p. Зокрема, у ній зазначається, що робота молодого автора «отличается такими достоинствами, которые сделали бы честь и гораздо более опытному исследователю» (ЖМНП. – СПб, 1901. – Ч. CCCXXXVII. – С. 35).

Обнявши катедру руської літератури в Києві… – насправді I.Жданов не очолював кафедри російської словесності Університету св. Володимира. Він 5 січня 1879 р. був обраний при ній приват-доцентом, читав курс історії давньоруської словесності, історію російської літератури XVIII ст., окремі курси про М.Карамзіна та В.Жуковського. Був членом Історичного товариства Нестора Літописця.

…з запалом займається староруською поезією – йдеться про такі дослідження: Русская поезия в домонгольскую эпоху. Вступительная лекция // Университетские известия. – К., 1879. – № 6. – С. 293 – 316; К литературной истории русской былевой поэзии (диссертация на степень магистра) // Там само. – 1879. – № 12. – С. 526 – 555; 1880. – № 1 – 3. – С. 1 – 19, 99 – 134; 1881. – № 1, 3 – 5, 7, 8. – С. 25 – 52, 91 – 117, 157 – 199, 241 – 259. Литература «Слова о полку Игореве» // Там само. – 1880. – № 7, 8. – С. 221 – 243, 311 – 340; Палея. Разбор книг: В.Успенского «Толковая палея», Казань, 1876 и А.Н.Попова «Книга бытия небеси и земли» // Там само. – 1881. – № 9, 10. – С. 205 – 268, 309 – 322. Зазначені праці вміщено у видання: Сочинения И.Н.Жданова: Изд. Отделения русского языка и словесности Императорской Академии Наук. – СПб, 1904 – 1907– Т. I–II.

…головна його праця… – йдеться про дослідження: Русский былевой эпос: Исследования и материалы (диссертация на степень доктора). – СПб, 1895. – Т. I–V. М.Грушевський використовує джерела, які подав І. Жданов у цьому виданні, в «Історії української літератури» та «Історії України-Руси» (див.: Грушевський М. Історія України-Руси. – К., 2000. – Т. XI: Покажчик імен. – С. 139).

…багато займається українськими піснями про кн[язя] Романа… – йдеться про праці І.Жданова початку 1890-х pp., зокрема: Песни о князе Романе // ЖМНП. – 1890. – № 4, 5 (див, бібліографію праць І.Жданова).

…Мономаховою легендою – легенда про перенесення на Русь царських регалій із Візантії і коронацію візантійськими послами Володимира Мономаха, що набула великого поширення в XVI–XVII ст. Московські князі використовували її для санкції свого царського титулу. М.Грушевський детально подає цю легенду з посиланням на варіант, викладений у працях І.Жданова (див.: Грушевський М. Історія України-Руси. – К., 1991. – Т. І. – С. 508).

О.Мельник

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 562 – 563.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 50

Модифіковано : 3.03.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.