Святе письмо

Михайло Грушевський

Як довідуємося, Синод розіслав звісний переклад Св[ятого] Письма Морачевського «на заключение» деякому з єпископів-українців. Так, прислано його подільському єпископу Парфенію (до пострижения – Патерику Левицькому, українцеві з Полтавщини родом), і він з гуртком духовних українців зробив перегляд і зредагував першу половину. Є чутка, що переклад сей буде друкуватися в московській синодальній друкарні під редакцією того ж єп. Партенія.

Примітки

Вперше опублікована під рубрикою «Хроніка: З громадського життя» в журналі: ЛНВ. – 1905. – Т. 31. – Кн. 7. – С. 96. Підпис: М.Г.

Подається за першодруком.

Стаття написана під час підготовки до друку українського перекладу Євангелія, який здійснив П.Морачевський і високо оцінила Петербурзька академія наук ще 1862 р. Валуєвський циркуляр надовго закрив шлях рукопису Морачевського до друку. Лише 1905 р. академічні вчені, заручившися підтримкою подільського єпископа Парфенія, знову порушили клопотання про друк перекладу Святого Письма.

Відомий дослідник історії української мови П.Г.Житецький у своїй праці «О переводах Евангелия на малороссийский язык» (Известия Отделения русского языка и словесности. – СПб, 1905. – Т. X. – Кн. 4) проаналізував три переклади: рукописний, здійснений 1860 р. П.С.Морачевським; друкований 1871 р. у Галичині П.О.Куліша й І.П.Пулюя та завершений 1903 р. М.Ф.Лободовським. Найкращим П.Житецький визнав переклад П.С.Морачевського й рекомендував його до друку.

У середині лютого 1905 р. питання позитивно вирішив уряд, а через декілька днів цар дозволив друк Євангелія (див.: Лотоцький О. Сторінки минулого. – Варшава, 1933. – Ч. II. – С. 383 – 399; Щербак М., Щербак И. Колоніальна політика російського царизму щодо української культури (друга половина XIX ст.) // Четверта академія пам’яті професора Володимира Антоновича 26 – 27 березня 1998 р. – К., 1999. – С. 205 – 211). Надрукований переклад П.С.Морачевського навесні 1906 р.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори: у 50 т. – Львів: Світ, 2002. – Т. 2, с. 493.