Пісня

Михайло Грушевський

Ой де ж ти, вольная воля,

Ой де ж ти, щасливая доля?

Мов квітка зів’яла,

Мов хмарка пропала.

Де ви, товариші кохані,

Веселі, буйні, неслухняні,

Що вкупі збирались робити

Рідній сторонці на вжиток?

Ой де ти, дівчино кохана?

Згадаю – і серденько в’яне, –

Казала ти завше кохати,

Поруч ізо мной працювати…

Ой де ви, літа молодії,

Де ви, молодії надії?

Ой де ви, братерські розмови?

Де ділись ви, чорнії брови?

Недоля мене ізв’язала,

Неволя кайдани скувала,

Сиджу я та мовчки сумую,

И робити уже не можу я…

Мене не дівча обіймає,

Нудьга та хвороба з’їдає,

Замісь товаришів коханих

Круг [мене] москалики п’яні…

Примітки

Перша публікація: Михайло Грушевський: Із літературної спадщини. – С. 79–80.

Подається за автографом: ЦДІАЛ України. – Ф. 401. – Оп. 1. – Спр. 56. – Арк. 12.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р., т. 12, с. 40.