Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

«Часом мені шкода – жаль бере химерний...»

Михайло Грушевський

Часом мені шкода – жаль бере химерний,

Чом не химородник я, не характерник?

Чом шукать не вмію зіллів чудодійних?

Чом бісів не маю тичку чудасійну?

На орлиних крилах виніс би я тебе

Од землі, од людей на високе небо.

Високо б поставив над веселі зорі,

Серед хмар кудлатих на блакитнім морі.

Щоб і дух гарячий од землі брудної,

Щоб лукаве слово із души людської

Не сягнуло тебе… Щоб людського лиха,

Колотнечі збулась й пробувала тихо.

Як блакитне небо, сама чиста й гарна…

Отакі-то часом в мене думи марні.

22 грудня


Примітки

Перша публікація: Михайло Грушевський: Із літературної спадщини. – С. 104.

Подається за автографом: ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 260. – Арк. 66.

Варіант першої частини цього вірша автор використав у тексті оповідання без назви «Я був тоді у гімназії, у останньому класі…» (1888). На звороті цього ж аркуша 66 – чернетка листа М.Грушевського до О.Марковської, датованого 19 грудня (опублікований у виданні: Михайло Грушевський: Із літературної спадщини. – С. 104). Це – ще один доказ того, що й віршовані твори, написані на цьому ж аркуші, також присвячені взаєминам з О.Марковською.

Чом бісів не маю тичку чудасійну– очевидно, автор мав на увазі казкову «чарівну паличку».

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р., т. 12, с. 60.