Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Біографії. Некрологи / 1910 р. / Вол[одимир] Антонович

Вол[одимир] Антонович

Михайло Грушевський

8 марта кінчиться два роки, як попрощався з Україною славний історик і діяч український Володимир Антонович. Він родився в польській сім’ї в Київщині і виростав між польським панством, але дійшовши літ, думав, як йому послужити тому краєві, що його виростив, і додумався, що хотячи послужити тому краєві та робочому народові, котрим той край держиться, нема чого йому триматися панів польських, що живуть тільки для своєї утіхи, а треба йому пристати до народу українського і разом з тямущими українцями працювати для робочого народу українського, що в сім краї живе. І так з кількома приятелями своїми, молодими поляками, пристав він до української громади.

Поляки дуже за се на нього ремствували і вмовляли, і доноси начальству писали, та Антонович з товаришами своїми того не злякалися і скільки могли працювали для добра українського народу. Антонович зайнявся розбиранням старих документів з тих часів, як Україна до Польші належала, і з них довідувався, як жилося українському народові під польським пануванням. Він видавав збірки цікавіших документів і при них свої статті; таких великих книжок видав він цілий десяток; в них показував він, яка кривда діялася нашому народові, селянству особливо, і як той народ шукав правди, боронитися хотів через свої повстання козацькі та гайдамацькі. Тим здобув Антонович собі поважання і славу в ученім світі.

Пізнішими часами свого життя він багато займався українською стариною ще з давніших часів, як ще люди були нехрещені та, ховаючи небіжчиків, закопували з ними всякі речі з хазяйства; він розкопував ті старі могили і з того, що знаходив там, описував, як люди жили за тих давніх часів тисячу літ більше тому назад (така наука зветься археологією). Останніми роками він уже не міг працювати, бо дуже притомився працею та тривожним життям. За свою прихильність і вірність до українства зазнав він багато клопотів та неприємностей. Зате в українській громаді дуже його шанували за ту щирість і як він умер, гірко тужили за ним як за вірним і славним сином України.


Примітки

Вперше опублікована в газеті: Село. – 1910. – 4 березня. – № 10. – С. 4 – 5. Підпис: М.Грушевський. Дата написання статті (25 лютого 1910 р.) встановлена за щоденником М.Грушевського (Гирич І., Тодійчук О. Щоденник Михайла Грушевського за 1910 рік // Український історик. – 2002. – Ч. 1 – 4. – С. 107).

Подається за першодруком.

До постаті видатного українського історика і свого вчителя М.Грушевський не раз звертався в публіцистичних і наукових працях, некрологічних замітках: Ювілей Володимира Антоновича // Грушевський М. Твори: У 50 т. – Львів, 2002. – Т. 1. – С. 281; Пам’яті Володимира Антоновича // Там само. – Львів, 2005. – Т. 2. – С. 358 – 559; Пам’яті Володимира Антоновича // ЗНТШ – 1908. – Т. 82. – С. 7 – 9; Володимир Антонович. Основні ідеї його творчості і діяльності // Записки Українського наукового товариства у Київі. – 1908. – Кн. 3. – С. 5 – 14; П’ятдесят літ «Исторических песен малорусского народа» Антоновича і Драгоманова // Україна. – 1924. – Кн. 1 – 2. – С. 97 – 109; З соціально-національних концепцій Антоновича // Україна. – 1928. – Кн. 5. – С. 3-16.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 301 – 302.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2018 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 42

Модифіковано : 19.07.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.