Академічний дім
Михайло Грушевський
Під святочний час, коли серед так невідрадних обставин нашого політичного і національного життя кождий жадно шукає якогось яснішого променя, на якім могло би спочити огірчене чуття, хочу поділитися з нашою суспільністю вістю, яка, надіюся, принесе їй хвилю розради, промінчик ліпшої будущини, – вістю про засновини й близьке здійснення першого українсько-руського Академічного Дому у Львові.
Рік перейшло тому, коли дебатували над тим, куди обернути останки сецесійного фонду, піднісши справу українсько-руського Академічного Дому. Було то в хвилі, коли серед напружених, небувало загострених національних відносин наша академічна молодіж по своїй сецесії вертала до Львова. Великодушна поміч нашої суспільності кінчилась і виступала «звичайна» перспектива життя руського студента у Львові і тяжкі заробітки, щодалі все тяжчі наслідком загострення національних відносин і чисельного зросту руської академічної молодіжі; формальна неможливість утримання у Львові для значної частини молодіжі, а з тим або марнування часу по селах, або хронічне недоїдання, голодування, всі ті злидні, не раз уже представлені в драматичних образах в нашій белетристиці, але, здається, все ще не оцінені відповідно нашою суспільністю.
Як відомо, дуже живо займаючися бурсами і взагалі матеріальним станом учеників середніх шкіл, суспільність наша не робить нічого для полегшення матеріальних відносин слухачів вищих шкіл; а результат з того такий, що в тяжкій борні з бідою наша молодіж, ся перша запорука нашого народного поступу, в значній часті не може віддаватися науці, тратить здоров’я і енергію та видає з себе чималий процент людей, що вже в життя входить інвалідами, неохочими й нездатними ні до якої енергійної роботи, суспільної діяльності, служби народові.
Сі мотиви привели мене до того, що я виступив тоді (в «Літ[ературно-] наук[овім] вістнику», 1902, X) з проектом обернути останок сецесійного фонду (було їх коло 18 тис[яч] кор[он]) і звороти розданих з того підмог на заснування першого українсько-руського Академічного Дому у Львові, де, окрім товариства локалів та читальні, містилися б академічна кухня і дешеві, здорові помешкання для кількох десятків слухачів. Та справа тих останків сецесійного фонду замоталася і надія на таке ужиття їх пропала.
Але на мій голос обізвався звісний діяч на полі української народної освіти в Росії д[обродій] Євген Чикаленко; він повідомив мене, що піднесена мною справа Академічного Дому здається йому так важною, що від себе посилає зараз же на сю ціль 10 тисяч рублів, і висловляє надію, що й серед інших земляків вона знайде співчуття. Сей щедрий дар і заяви співчуття для сеї справи, які прийшли до мене з різних сторін нашого краю, привели мене до постанови вести справу Академічного Дому далі, незалежно від питання про останок сецесійного фонду.
Се й подав я до загальної відомості з кінцем минувшого року (в «Літ[ературно-]наук[овім] вістнику», 1902, XII). Протягом року вилинуло ще кілька датків (включно майже з України, між ними новий дар д[обродія] Є.Чикаленка в висоті 5 тис. рублів), так що з кінцем року загальна сума призбираного мною на сю ціль гроша перейшла 46 тис[яч] корон, а порахувавши ще до сього деякі напевно приобіцяні датки, можу числити для Академічного Дому на суму 70 тис[яч] корон. Супроти того при кінці року уважав я за можливе приступити до здійснення плану і починати в сім напрямі перші кроки. За посередництвом д-ра Федака згоджено (за 36 200 ко[рон]) великий (800 кв. саженів) і гарний грунт, вибраний мною разом з головним жертводавцем д[обродієм] Є.Чикаленком.
Положений вгорі ул. Мохнацького (давн[ьої] Гончарської) при ул. Супінського, він не віддалений далеко ані від університету, ані від техніки, двох головних вищих шкіл, які передовсім маємо на оці. Виготовленням плану будинку займеться проф. їв. Левинський. Реальність буде заінтабульована на Наукове товариство імені Шевченка. Переведенням будови і зарядом майна Академічного Дому займеться комітет, зложений з кураторів Ак[адемічного] Дому та відпоручників Наук[ового] тов[ариства] ім. Шевченка і академічної молодіжі. Права, які полишаються щодо Ак[адемічного] Дому кураторам, зглядно комітетові, мають служити запорукою против евентуальностей, вправді малоправдоподібних, але небажаних, як напр., щоб Ак[адемічний] Дім не перейшов в руки певної тільки часті української молодіжі, і т. ін. Зрештою, господарити в нім має сама академічна молодіж.
Обчислений (разом з грунтом) більше-менше на 120 – 130 тис[яч] корон, сей перший Академічний Дім, окрім товариських уміщень і академічної кухні, мав би дати помешкання 100 слухачам вищих шкіл. Рука в руку з ним має піти академічне товариство, організоване для забезпечення матеріальної підмоги, зарібку й кредиту для академічної молодіжі, бо окликом Академічного Дому має служити: якнайдешевше, якнайприступніше, але не задаремно. Сього вимагає не тільки матеріальне забезпечення інституції, але, думаю, й горожанське виховання самої молодіжі.
В сім році надіємося ми приступити до будови, з тим, щоби в р. 1905 уже віддати нашій молодіжі перший Академічний Дім, надію здорового фізичного й духовного життя її, розвою і поступу. В своїм часі подамо до відомості про початки будови, а поки що, хто схотів би положити свою цеголку в сю будову нашої будущини, може посилати свої датки до Наукового товариства ім. Шевченка з означенням, що то для Академічного Дому.
З сею вістю хотілося мені поділити з нашою суспільністю в переддень наших меланхолійних, вічною надією ліпшої будущини овіяних Різдвяних свят.
20/XII (2/І)
Примітки
Подається за першодруком у виданні: Діло (Львів). – 1904. – Ч. 287. – 4 січня (22 грудня 1903 p.). – С. 1. Наприкінці поданий підпис: Михайло Грушевський, дату: 20/XII (2/І). Стаття не зафіксована в жодному бібліографічному покажчику праць М. Грушевського. У ній автор розглядає проблему спорудження у Львові Академічного дому, якій присвятив низку своїх праць:
Що робити з «Академічним фондом?» (ЛНВ. – 1902. – Т. XX. – Кн. X. – С. 51 – 54, передрук: Грушевський М. Твори: У 50 т. – Львів, 2002. – Т. 1. – С. 241 – 243);
В справі «Академічного дому» (ЛНВ. – 1902. – Т. XX. – Кн. XII. – С. 176-178; передрук: Там само. – С. 234-235);
Грушевський М., Макух Ів. Академічний дім (ЛНВ. – 1904. – Т. XXVIII. – Кн. XII. – С. 229-230; передрук: Там само. – Львів, 2005. – Т. 2. – С. 487-488);
Академічний дім (ЛНВ. – 1905. – Т. XXXII. – Кн. XII. – С. 177 – 178; передрук: Там само. – Львів, 2002. – Т.1. – С. 277 – 278).
З сучасних публікацій див.: Панькова С. Чикаленко і Академічний дім у Львові // Пам’ятки України: історія та культура. – 2012. – № 12. – С. 30 – 37; Мороз М. Академічний дім у Львові // Наукове товариство імені Шевченка. Енциклопедія. – Львів, 2012. – Т. І. – С. 104 – 106.
…куди обернути останки сецесійного фонду…– вперше ідею спорудження Академічного дому М.Грушевський оприлюднив у своїй статті «Що робити з «Академічним фондом?»«, написаній у Криворівні 11 вересня (29 серпня) 1902 р. Академічний фонд був створений для збору коштів на підтримку студентів-українців, які після арештів та виключення з Львівського університету окремих учасників віча, що відбулося 19 листопада 1901 p., вдалися 1 грудня 1901 р. до сецесії.
Як форма боротьби за український самостійний університет у Львові, сецесія тривала до кінця 1901 – 1902 навчального року, скінчилася з літнім семестром. Після цього комітет Академічного фонду, у розпорядженні якого залишалося 17 806 корон готівки, звернувся до громадськості для вирішення питання про подальше використання цих коштів. М. Грушевський подав ідею спрямування коштів фонду на спорудження Академічного долгу (Що робити з «Академічним фондом?» // Грушевський М. Твори: У 50 т. – Львів, 2002. – Т.1. – С. 242).
я виступив тоді (в «Літ[ературно-] наук[овім] вістнику», 1902, X) з проектом…– у цій же статті – «Що робити з «Академічним фондом?» – вчений подав і план реалізації проекту:
«Грунт під дім повинна дати громада міста Львова. Наколи б шовінізм так засліпив наш магістрат, що він того відмовив, можна недорого купити в якійсь часті Львова, в недалекім сусідстві університету, відповідне місце. Я радив би побудувати новий будинок, з спеціальним планом, ніж адаптувати якусь давнішу, малопридатну будову, хоч тепер і будинки досить дешеві. […] Окрім матеріальних користей, були б і моральні. Спільне життя в такім Академічнім домі причинилися б до солідарності» (Там само. – С. 242 – 243).
на мій голос обізвався звісний діяч на полі української народної освіти в Росії д[обродій] Євген Чикаленко… – ознайомившись з першою публікацією М.Грушевського у справі Академічного дому, відомий український меценат Є.Чикаленко «захопився нею не тільки до глибини душі, але й до глибини кишені» (Листування Михайла Грушевського. Т. 5: Листування Михайла Грушевського та Євгена Чикаленка / Упоряд.: І.Старовойтенко, О.Тодійчук; ред. Л.Винар, І.Гирич, С.Панькова. – Київ; Нью-Йорк; Париж; Львів; Торонто, 2010. – С. 44 – 45).
Виконуючи свою обіцянку про фінансову підтримку справи спорудження Академічного дому, Є.Чикаленко «продав селянам шматок землі», і вже 5 грудня (ст. ст.) 1902 р. переслав на ім’я М.Грушевського перший транш – 10 тис. рублів (25 250 корон). Менш як за рік, 25 жовтня (ст. ст.) 1903 р. надіслав чергові 5 тис. рублів, а наступної осені, 18 вересня (ст. ст.) 1904 р., ще 10 тис. рублів, зложивши загалом за 2 роки суму в 25 тис. рублів (Там само – С. 46-49; 55-56).
Се й подав я до загальної відомості з кінцем минувшого року…– йдеться про статтю: В справі «Академічного дому» (ЛНВ. – 1902. – Т. XX. – Кн. XII. – С. 176 – 178; передрук: Грушевський М. Твори: У 50 т. – Львів, 2002. – Т. 1. – С. 234-235).
Протягом року вилинуло ще кілька датків… – завдяки енергії Є.Чикаленка важливу громадську справу підтримали й інші меценати з Великої України: В.Симиренко (1000 рублів) та М.Аркас (500 рублів) (Листування Михайла Грушевського. Т. 5… – С. 45, 148). Пізніше імена цих наддніпрянських меценатів Академічного дому та суми пожертв за касовими книгами НТШ назвав у своєму нарисі «За Академічний Дім» К.Студинський (Діло. – 1927. – Ч. 183. – 18 серпня).
Реальність буде заінтабульована на Наукове товариство імені Шевченка – до остаточного вирішення ця справа розглядалася Виділом НТШ не раз. 9 грудня 1903 р. «порішено в засаді заінтабулювати на Наукове товариство ім. Шевченка Академічний дім, але по затвердженню окремої умови» (ЦДІАЛ України. – Ф. 309. – Оп. 1. – Спр. 34. – Арк. 36). 22 червня 1904 р. «фундаційний акт Академічного дому», над проектом якого працювала комісія у складі М.Грушевського, С.Федака та І.Макуха, був прийнятий на засіданні Виділу НТШ (Там само. – Арк. 48 зв. – 49).
…комітет, зложений з кураторів Ак[адемічного] Дому… – кураторами Академічного дому були М.Грушевський, Є.Чикаленко та І.Франко. 24 квітня 1904 р. була створена Комісія зі спорудження Дому, до складу якої увійшли І.Левинський, І.Макух, С.Федак, І.Франко.
В сім році надіємося ми приступити до будови… – на початок 1904 р. на розі вулиць Супінського та Мохнацького були закуплені дві суміжні ділянки. Маючи на кінець 1904 р. 70 702 корони, з них 67 054 – від Є.Чикаленка, В.Симиренка та М.Аркаса, все ж не вдалося приступити до спорудження Дому через різке зростання цін на будівельні матеріали. Протягом 1906 р. будівельні роботи виконувала фірма І.Левинського за проектом Т.Обмінського та Ф.Левицького. На кінець року Академічний дім прийняв студентів-українців вищих шкіл Львова, а також – до придбання у 1912 р. нового будинку для НТШ на вулиці Чарнецького, 24 – бібліотеку, музей, адміністрацію Товариства (Хроніка НТШ. – Львів, 1907. – Ч. 30. – С. 4).
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2013 р., т. 4, ч. 2, с. 357 – 358.