Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Літературні студії / 1902 р. / [Рец.] А.Лященко. Заметка о сочинениях Феодосия, писателя XII века

[Рец.] А.Лященко. Заметка о сочинениях Феодосия, писателя XII века

Михайло Грушевський

СПб., 1900. ст. 36 (відб[итка] з "Jahresbericht der Reformierten Kirchenschule für 1899–1900")

В сій розвідці, дуже скромно названій «заміткою», ш[ановний] земляк наш збирає результати дотеперішніх дослідів про староруського письменника XII в. Теодосія Грека, доповняючи їх своїми власними замітками. Письменник сей, можна сказати, відтворений (щоправда – се ще гіпотетично тільки) на наших очах; донедавна він не звертав на себе ніякої уваги; як одинокий твір його звісний був переклад папи Льва І до патр[іарха] Флавіана.

Аж проф. Голубинський, двадцять літ тому, виступив в своїй «Истории рус[ской] церкви» з гадкою, що сей же Теодосій був автором слова «О латинах», згаданих в «Питаннях Кирика» й загублених канонічних писань, а також припускав, що він же міг написати повість про Володимира, включену в Найдавнішу літопись.

Потім ак[адемік] Шахматов окрім слова «О латинах признав Теодосію Греку також посланіє про святкування неділі й поученнє про співання тропарів і п’янство («Печерский патерик и Печерская летопись», 1897).

Д[обродій] Лященко, приймаючи сі здогади своїх попередників, старається основніше їх умотивувати, а окрім сих писань, які уважає він напевно писаннями Теодосія Грека, пробує признати йому, хоч гіпотетично (гіпотетичним признає він і авторство Теодосія для літописної повісті), ще кілька, а то «Слово о казнях Божиих» і «Слово в субботу сыропустную», з докорами киянам за убийство Ігоря Ольговича.

Але за приналежністю сих писань Теодосієві Грекові ш[ановному] авторові не вдалося піднести ніякого дійсно поважного аргумента. Так само і щодо писань давніше признаних сьому Теодосієві, д[обродій] Л[ященко] мало що докинув до давнішої аргументації. Зістається невитолкуваною трудність, яку підносив я вже в рецензії цитованої вище статті Шахматова («Записки», XXV, с. 11): що сі твори писані мовою досить живою й свобідною, а переклад послання Льва – дуже тяжкою. Хіба припускати, що то була одна з перших проб Грека, і пізніше він ліпше присвоїв собі слов’янську мову.

Правдоподібним здається мені здогад автора, що сей Теодосій був печерським ігуменом за часів Ізяслава (с. 9). Цінна вказівка його на приписку посланій Льва, з чином поминання Святоші (с. 6), так само й зближення з вступом сього посланія «Посланія…» Клима Смолятича (с. 10).

Натомість, не можу прийняти виводів (с. 5) про високу освіту Теодосія на підставі його передмови до посланія Льва – «ідеї» тут не можу розуміти в філософічнім значінні, а згадка про «омирські й риторські книги» для мене, скорше б, свідчила против глибокої науки автора. Слова «от Рима прийде» не значить нічого більше, як тільки парафраз того, що автором посланія був римський папа (с. 7).

Аргументація автора про розповсюднення на Русі варязької віри не всюди мені трапляє до переконання (цінне, одначе, його зближення з нею русько-варязької молитви, вид[аної] Архангельським, с. 23), обмежуся лише двома замітками: перше – патерикової легенди про Симона не годиться брати en toutes lettres, друге – лядської божниці в Переяславі не було, се божниця «Летьска», себто на Льті.

Автор заповідає ширшу роботу про Теодосія Грека; буду нетерпеливо чекати її, а сі свої замітки на його цінну розвідку пишу в надії, що вони можуть придаться шан[овному] досліднику при новім перегляді питання.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1902. – Т. 47. – Кн. 3. – С. 5 – 6 (Бібліографія).

…яку підносив я вже в рецензії цитованої вище статті Шахматова… – йдеться про працю: Грушевський М. [Рецензія] А.А.Шахматов. О Начальном киевском летописном своде, I–III, Москва, 1897 [та ін.] // ЗНТШ. – Львів, 1898. – Т. 25. – С. 8 – 12 (Бібліографія).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 173 – 174.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2018 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 54

Модифіковано : 11.09.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.