1. Предмет огляду

Михайло Грушевський

Я вже мав нагоду занотувати той рух і розвій, який останніми роками можна помітити в студіюванні Русько-Литовської держави, в дослідах над історією й правом В[еликого] кн[язівства] Литовського. В одній з попередніх книжок «Записок» я був подав огляд літератури, викликаної розправою проф. О.Бершадського про право спадку в праві русько-литовськім (т. IV), а д-р Левицький (т. V) – огляд розправ з сфери права карного. В сій моїй статті я хочу оглянути серію розправ про право державне, про державний і громадський уклад В[еликого] кн[язівства] Литовського і з сього боку.

Студії проф. В[ладимирського]-Буданова становлять з себе кожна осібну цілість, а сполучені єдністю теми – володіння землею; перша з них – про маєтності шляхетські (упривілейоване володіння) з’явилась в т. III «Чтений…» Київського історичного товариства, друга – про форми володіння землею у селян – в «Київському збірнику…», виданому р. 1892 на користь голодних, третя – про право володіння селянське – в т. VII «Чтений…» (четверту розвідку – про право родинне, друковану в IV т. «Чтений…», в перекладі, уміщену недавно в «Часописі правничій» – 1895, IV, – автор не включив в сю серію). Автор користав переважно з друкованого матеріалу (для першої студії ужив не видані ще записи Литовської метрики з часів в[еликого] кн[язя] Казимира, заповів, одначе, надалі збірник актів з історії володіння землею на Україні ); студії його майже позбавлені апарату цитат і ноток і дають передовсім аналіз і екзегезу належних текстів, переважно з XVI в., коротко й скрупулятно переведену.

Виключно на основі друкованого матеріалу написані і праці проф. Леонтовича. Автор їх ще в [18]60-х pp. виступив двома розвідками в сфері р[усько]-литовського права (про «Руську правду» і Литовський статут і про селянство р[усько]-литовське в період статутів). Його нова праця – історія русько-литовського права – задумана в великім масштабі. Чималий том, названий вгорі, має своїм предметом лише історію сформування території В[еликого] кн[язівства] Литовського і огляд її складових частей. Як зазначає автор в передмові (с. 6) своєї праці, мав він «звести докупи все зроблене для нашого питання в працях російських і польських істориків і по можності перевірити се питання документальними датами на основі джерел і монографій». Тож його «Очерки…» мають характер детального зводу дат, обтяженого екскурсами в сферу літератури предмета і широким апаратом бібліографічним. Цілком інший характер має його друга робота – «Сословный тип» etc. – се, щоб так сказати, побіжний coup d’oeil на питання, що може служити лише резюме дальшої, детальної студії, на взірець «Очерков…», хоч автор і зве сю роботу продовженням «Очерков…».

Перші глави «Очерков…» (друкованих в «Журнале Мин[истерства] нар[одного] просв[ещения]» за pp. 1893 – 1894) Леонтовича з’явились рівночасно з працею д. Любавського (в «Чтениях…» Московського товариства історії), опертою, навпаки, переважно на матеріалі недрукованім – Литовської метрики, особливо перших книжок її, достатутових. Праця його задумана широко – окрім огляду територіального укладу В[еликого] князівства і провінціальної адміністрації, багато місця дано студіям над суспільним укладом, історією станів. Друга розвідка його є, властиво, рецензією праці проф. Леонтовича, викликаною полемічними замітками того.

Широка праця Юзефа Вольфа стоїть в тіснішім зв’язку з його звісною книгою «Ród Gedymina». Нова книга його не є, властиво, розправою, а підручником для справок – уложена в порядку альфабету, представляє собою звід документальних дат, уложених майже без пояснень і аргументів. Тут зачіпаємо й її, бо ж предмет її также дотикається державного устрою В[еликого] князівства і стоїть в ближчім зв’язку з розправою проф. Леонтовича.

По сих вступних увагах перейдемо до ближчого огляду поодиноких розправ і особливо двох більших праць дд. Любавського і Леонтовича.

Примітки

я був подав огляд літератури… про право спадку в праві русько-литовськім – йдеться про критичний огляд праць: Бершадский С.А. О наследовании в выморочных имуществах по литовскому праву. – СПб, 1893; Його ж. Литовский статут и польские конституции. Историко-юридическое исследование. – СПб, 1893; Пташицкий C.Л. К вопросу об изданиях и коментариях Литовского статута. – СПб, 1893; Його ж. К истории Литовского права после третьего статута. – СПб, 1893; Леонтович Ф.И. Спорные вопросы по истории русско-литовского права. – СПб, 1883. Цей критичний огляд поданий у розділі «Бібліографія» [ЗНТШ. – 1894. – Т. IV. – С. 172 – 176].

Левицький Кость (1859 – 1941) – адвокат, публіцист, видатний політичний діяч Галичини, почесний член НТШ. Огляд подано у розділі «Бібліографія» (ЗНТШ. – 1895. – Т. V. – С. 55 – 65.

… в «Київському збірнику…», виданому p. 1892 на користь голодних… – йдеться про видання: Владимирский-Буданов М. Ф. Формы крестьянского землевладения в Литовско-Русском государстве XVI в. // Киевский сборник в помощь пострадавшим от неурожая / Под ред. И.В.Лучицкого. – К., 1892. – С. 357-386.

… четверту розвідку – про право родинне, друковану в IV т. «Чтений…»… – йдеться про працю: Владимирский-Буданов М.Ф. Черты семейного права Западной России в половине XVI века. Приложения: документы, извлеченные из книг Виленского центрального архива // ЧИОНЛ. – 1890. – Кн. 4. – Отд. II. – С. 42-78, 79-100.

«Часопись правнича» – журнал, що неперіодично виходив у Львові з 1889 до 1912 р. Заснований К.Левицьким, Є.Олесницьким, А.Горбачевським. З 1893 р. видавався Правничою комісією Історико-філософської секції НТШ. У 1895 р. тут був уміщений переклад статті М. Владимирського-Буданова про сімейне право [Буданов М. Начерк родинного права Литовської Русі в половині XVI ст. // Часопись правнича. – 1895. – Т. V].

… заповів, одначе, надалі збірник актів з історії володіння землею на Україні… – цей проект М.Владимирський-Буданов реалізував у серійному виданні «Архив ЮЗР» [див.: Архив ЮЗР. – К., 1911. – Ч. VIII. – Т. 6: Акты о землевладении в Юго-Западной России в XV – XVIII вв. / Под ред. М. Ф. Владимирского-Буданова].

Леонтович Федір (1833 – 1911) – історик права, професор Одеського і Варшавського університетів. Написав праці «Очерки по истории литовско-русского права» (1894), «Центральные судебные учреждения в Великом княжестве Литовском» (1910) та ін.

… з’явились рівночасно з працею д.Любавського – праця М.Любавського була видрукувана частинами в органі Товариства історії і старожитностей російських при Московському університеті (1804 – 1929) – «Чтениях в Императорском обществе истории и древностей российских» (ЧОИДР): ЧОИДР. – 1892. – Кн. 3. – Исследования. – С. V-VIII, 1 – 62; Кн. 4. – С. 63-296; 1893. – Кн. 3. – С. 297-764; Кн. 4. – С. 765-884, І-С, I-VI [докладніше див.: Тодийчук О.В. Украина XVI – XVII вв. в трудах Общества истории и древностей российских. – К., 1989. – С. 95-97].

Широка праця Юзефа Вольфа – мається на увазі праця: Wolff J. Ród Gedymina. Dodatki і poprawki do dzieł gr. K.Stadnickiego «Synowie Gedymina», «Olgierd і Kiejstut», «Bracia Władysława Olgierdowicza Jagiełły» we Lwowie 1867. – Kraków, 1886.