Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

9.05.1904 р. До М. Грушевського

Париж 9 мая 1904 12, av. Reille

Варіанти тексту

Що ж, дорогий Михайло Сергієвичу, – як приїхать то приїду! Трошки воно скоропалительно виходить, та нема чого робити… треба якось лагодити. Курс мій можна б озаглавити: Антропольогія Антропологія і етнографія України, бо я думаю що відчитів з 4 треба буде дати на антропольогічну антропологічну характеристику українського народу, ну а решту на етнографію. Тих же 4 лекції що ad libitum мабуть наперед ліпше не означать у програмі, бо вони підуть на доповненнє доповнення етнографії. Етнографію думаю читати українську у порівнянні з іншими слов’янами і узагалі…

Жалко що не написали мені за се ранійше раніше (я вже тижнів принаймні зо два як чув за ці курси), більше було б часу на готовліннє готовлення (чи се вже конче уряджено що курси будуть від 19 червня до 20 лип[ня] чи може ще можна трошки відсунути, хоч би на тиждень який? Се б мені дуже у пригоді було: за тиждень можна чимало переглянути. Порадьтесь, та напишіть мені хоч картку).

Та ні про що Ви мені не написали, навіть і про те, як відбулися загальні збори і чим вони скінчилися і що то у Вас за нове Товариство Sztuk pięknych утворилося?.. A propos сього товариства: Труш мені як ще я був у Львові казав що є така думка щоб зробити українську виставу і питавсь кого я знаю з наших малярів тощо. То якщо ся Вистава вже рішена то попросіть його написати мені, або самі напишіть, коли вона має бути, і на яких умовах можна буде прислати річи речі на виставу, бо я тут де з ким балакав і знайшлись би може такі, що послали б, та кажуть що це їм треба заздалегідь знати.

Ну, а раз вже я усе одно буду у Львові, то треба б подумати й про те щоб доповнити мої поміри (вони вже кінчаються підлічуваннєм підлічуванням). Діло в тім бачите що я таки маю деяку надію відобрати відібрати від Музею Ал[ександра] III дорученнє доручення купити етнографичні річи речі… Як що се налагодиться, то тоді мої подорожи подорожі по Галичині і Угорщині не коштуватимуть Товариству нічого, а треба буде тільки яких ренських ринських з 150 на фотографії. То Ви за се коли Ваша ласка теж подумайте щоб Етнографічна Комісія і Виділ на те згодились. Тільки глядіть про Музей Ал. III нікому ані слова, щоб бува часом не дійшло до Шухевича, бо він може мені дуже напаскудити.

Як що схочете щоб я докупив тут що треба до доповнення археольогичної археологічної колекції, особливо з бронзової доби, то теж напишіть загодя, щоб був час пошукати.

То ото поки що й усе… Вклоніться Вашій жінці і бувайте здоровенькі

Ваш Хв.Вовк

Тези моєї половини вже видрукувані а з початку жовтня буде скінчена – то я з Парижем майже зовсім розв’яжуся.

А що Андрейчин скінчив картку передмікенських знахідок? Казав що пришле мені коректу та аж і досі не чутно. Ну а манускрипт свій я мабуть оце тепер вже скінчу, бо дисертація уся уже у друкарні і мені окрім коректи та львівського курсу робити й нічого.

А жінці Вашій скажіть що хризантемів можна здобути тільки у в осени. Через це я їх не здобув і не зможу здобути… А якщо їй треба буде іншого прислати або привезти тепер з Парижу то нехай скаже – зроблю.


Примітки

Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 389, с.448.

Публікується вперше за автографом. М. Грушевський відповів на цей лист у середині травня 1904 р.

…маю деяку надію відібрати від Музею Александра III дорученнє доручення купити етнографічні річи речі… – Ф.Вовк був позаштатним працівником зазначеного музею. У 1904 році та в наступні роки він зібрав величезну колекцію, понад 3000 об’єктів культури, яка і зараз становить основу українського відділу Російського етнографічного музею. Кількість етнографічних предметів зі Східної Галичини і Буковини – 1381 (Украинцы: Каталог-указатель этнографических коллекций Государственного музея этнографии народов СССР. – Ленинград, 1983. – С.6).

Музей (Императорский) Александра III-го – 1901 року в ньому був створений Етнографічний відділ, в якому з 1905 по 1918 рік працював Ф.Вовк. (Тепер – Російський етнографічний музей).

Труш Іван Іванович (1869-1941) – видатний український живописець, майстер пейзажу і портретист. Вчився у краківській Школі Мистецтв, студіях Відня і Мюнхена.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 207 – 208.