Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

5.05.1896 р. До М. Грушевського

Париж 85, Bd Port-Royal, Paris 5.V.96

Варіанти тексту

Вибачайте, Високоповажаний Добродію, що спізнивсь оттак отак з одповіддю на лист Ваш. Заклопотаний був дуже, та до того й у листі Вашому не було нічого такого щоб вимагало дуже швидкої одповіді.

Що ж, жалко і дуже жалко що сей рік прийдеться обмежитися тільки одним томом Етнографіч[ного] Збірника. Та як інакше не можна то що ж робити…

Будемо втішатись хоч тим що на 1897 р. матеріалу матеріалу буде більше і з його можна буде зробити кращий вибір. Уложити етнологічний том на весну того року я згоджуюсь і на усі умови, про які Ви пишете, пристаю, хоч може і торгуватимусь ще трохи за те щоб побільшити книжку на яких 2 аркуші, – бо матеріалу матеріалу буде багато.

Сподіваюсь що після цього тому може діло налагодиться на стільки щоб зробити вихід «Етногр[афічного] Збірника» більше регулярним і щоб моя праця у йому стала більш відповідною моїм бажанням – уложити один який том і бути редактором періодичного етнологичного видання – се річ за для мене дуже не однакова з якого хочте погляду… Та й до діла сталого і затяжного чоловік інакше й береться, ніж до діла припадкового… Ви не можете цього не розуміти.

Ну та се вже нехай на далі… а тепер стало буть, як я кажу, за том на весну 1897 я берусь і се діло Ви можете мати за скінчене. Матеріали і малюнки надішлю мабуть у самому початку 1897, бо найбільша їх маса прийде ув осені.

Одначе якщо у Вас буде що таке що не влізе у той том що Ви маєте випустити тепер, то посилайте мені – може що прийдеться до мого матеріалу матеріалу (особливо з дрібноти) а окрім того буде більше часу щоб роздивитись і обробити. До того я думаю надіслати Вам щоб надрукувати у цій же книжці невеличку спеціальну програмку за для деяких питань етнографічних.

Грошей у Вас питатись цього року мабуть не стану а от про що дуже б просив Вас то се про книжки. У мене (та не тільки у мене та й у усьому Парижі) нема O.Kolberg’a. Чи не могли б Ви як небудь спитатись по антикварних Buchhandlung’ax, чи не можна купити по оказії хоч окрімних томів подешевше. Якби можна, то зробили б мені дуже велику ласку хоч потроху скуповуючи їх за для мене («Lud» VIII Krákowskie część 4 і Seria VI Krakówskie część 2 я маю). Окрім того чи не змогли б Ви мені добути «Wisłu» варшавську і початку «Zbiór Wiadomości do Antropologji Krajowej» – се може теж можна б було як небудь по оказії купити. Так отже коли Ваша ласка, та коли Виділ схоче зробити мені на се невеликий кредит – то постарайтесь, Ви розумієте що мені без цього як без рук.

Окрім того я дуже просив би Вас добути мені «Словарь російсько-український» Уманця і Спілки усі томи які вийшли (окрім І-го А-К, котрий я маю). Написав би сам до Левицького, але мені сором йому і у вічи дивитись, бо й досі не можу діслати йому кінця статті що дав ще позаторік. А з «Зорею» мені його не присилають, та добре й роблять, бо краще зразу мати зброшюрований том, щоб обробить у політурки палітурки.

А тепер ще от що. Вийшла оце у Вас Етнографічна карта України-Русі Величка. Не кажучи вже про те що треба б і мені її мати, здається мені що се річ дуже поважна і що ми маємо великий інтерес її яко мога розповсюдити і щоб про неї яко мога більше заговорили у науковій літературі. За для цього я дуже радив би зараз же заслати кілька примірників у Париж. Мабуть краще усього було б заслати їх мені а я б вже тут їх роздав. Найперше

1) до Париж. Антропологічного Товариства – се вже треба безпремінно через мене, бо я причепившись до цього сам презентую її і зроблю дотичний реферат (се у нас звичай такий є) у котрому розкажу про те що таке Україна і українці, чому їх нема на карті Ріттиха, а є на польских картах і т. і.

2) до Антропологіч[ного] музею у Jardin des Plantes

3) до Париж[ського] Географіч[ного] Товариства (я дуже у добрих відносинах з теперішнім Президентом його Hamy і постараюсь теж щоб вона була представлена у засіданні);

4) Професору Геогр[афії] и Етнографії у Ecole des Hautes Etudes H.Gaidoz’oвi (він зробить про неї рецензію у Revue Critique);

5) до Національної бібліотеки;

6) до бібліотеки Institut’a (Academie des Inscriptions) – Президент Schlumberger мій дуже хороший знакомий і реферат про карту буде вміщений у Bulletins цієї Академії.

7) Як що Величко не послав, то нехай пошле карту своєму професорові Dubois, а то й я можу передати.

Окрім того добре було б дати по екземпляру Леже, Hamy і до Ecole d’Anthropologie (се не усе одно що Societe d’Anthropologie. У «Revue l’Anthropologie» реферат я сам зроблю). Усього значить, лічучи й мене, треба б було 11 примірників. Се кошт чималий – я знаю – але се треба зробити щоб про цю карту а з поводу її й про нас говорили – і що небудь знали, бо інакше може років через 5 хто-небудь де-небудь згадає – та й годі… та й то ще коли німці згадають. Так от же ж постарайтесь [..?] щоб не скупились і послали карти – бо як ми сами самі про се не постараємось то й до віку люде люди будуть тільки очима лупать як їм казатимеш про Україну.

Ну понаписував Вам такого що буде на цілий тиждень і читать і робить, як що схочете. Бувайте же здоровенькі і не забувайте дуже Вам прихильного

Хв. Вовка

Був тут зять Волод[имира] Бониф[атійовича] Терхен і оце недавно ще Сем. Кузм. Горб-Ромашкевич – обідва обидва казали що на осень Влод[имир] Бониф[атійович] мабуть виїде за кордон і може приїде й сюди. Се мене дуже втішає, – аби приїхав, то вже куди схоче поїду щоб побачитись. Оце мабуть вже років з 20 як не бачивсь!


Примітки

Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 389, с.373.

Друкується вперше за автографом. Лист є відповіддю на лист М. Грушевського від 31.03.1896 р.

Левицького – йдеться про Володимира Левицького (1856-1938) – публіциста і громадсько-політичного діяча. Редактор багатьох часописів, зокрема «Зорі» (1890-1896).

Ріттіх Олександр Федорович (1831-?) – російський генерал, статистик та картограф. Автор мап «Этнографическая карта славянских народностей» (СПб., 1874), «Этнографическая карта Европейской России» (СПб., 1875) та ін.

Уманець Федір (1841-1908) – історик і громадсько-політичний діяч, з 1895 року голова Чернігівської земської управи. Автор праць з історії України та Польщі. Залучив до співпраці у земській управі Б.Грінченка.

Academie des Inscriptions – Інститут рукописів при Французькій Національній бібліотеці.

Gaidoz Н. – професор географії та етнографії у Школі вищих студій.

Leger (Леже) – французький вчений, член College de France (французької академії наук).

«Revue d’Anthropologie» – французький часопис з проблем антропології, який видавався з 1872 року до початку XX століття.

Schlumberger Gustave (Шльомберже Густав) – президент Інституту рукописів при Національній бібліотеці Франції (Academic des Inscriptions).

«Wisła» – польський народознавчий часопис кінця XIX – початку XX століття.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 120 – 122.