Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

13.03.1896 р. До М. Грушевського

Париж 85, Bd Port-Royal, Paris 13.ІІІ.96

Варіанти тексту

Високоповажаний Добродію,

Одібрав Ваш лист і дуже радий що питаннє питання про чемність і інше може бути улагоджене. Щодо матеріалу матеріалу, то я знаючи у якому стані є тепер наша етнографія і не сподівався багато більшого. Але з тим що знайдеться у мене і що я маю надію добути з України од своїх кореспондентів – мені здається що сей рік можна буде спорудити книжки зо дві: одну видати наприклад у Серпні, а другу у кінці або у початку Січня того року.

За для першої – я написав би вступну статтю про теперешній стан і задачи задачі української етнографії і дав би свої матеріали про рибальство на Дунаї у Добруджі (те що не увійшло у мою статтю «Русскія колоніи в Добрудже» у «Київськ[ій] Старині» (і яку частину з моїх матер[іалів] до етнографії життя зібраних у Бердичевському пов. ще аж у 1871 р. Як що сього буде мало то можна додати ще яке небудь з тих весіль, що я маю трохи не на цілий том. (Окрім того у мене є ще ціла колекція короваїв і інших весільних річей речей Ястребова. До їх можна б написати пояснення, узявши їх з моєї праці і з статті самого Ястреб[ова] у «Rev. des Trad. Pop.»). Решту можна доповнити тим що є у Вас і деякими виїмками про Україну з німецьких часописів і іншими Miscellanea, бо я вважав би потрібним заводити у збірник і таки виїмки дуже за для нас цінни цінні і цілком загублені за для нас по мало відомих часописах як «Ethnologische Mitteilungen aus Ungarn» і т.і. У кінці можна б додати ще й початок детальної етнографічної програми.

На другу книжечку я сподіваюсь мати вже добрий матеріал з України. Мій щирий приятель дуже освічений і жвавий хлопець [Йдеться про П.Рябкова] що робить тепер свої студії у тутешній Ecole d’Anthropologie, поїде у літі додому у Чернігівщину і ми тепер виробляємо вже з їм детальний план і програму того що він має там опрацювати за се літо по етнографії. Як добрий фотограф і не аби якій маляр він зуміє при таких обставинах назбирати чимало і іменно того чого нам найбільше треба і так як треба.

Ще ранійше раніше я сподіваюсь мати од одниєї однієї своєї приятельки технічно-етнографічний опис чернігівського гончарства. Окрім того думаю попросити ще декого. У мене здавна було вже кілько кореспондентів по весільним звичаям, а тепер ще з’явилось чимало з поводу питання про здавлюваннє здавлювання головок у дітей і інших.

Знаючи що у кого питати я й сподіваюсь що матеріалів назбираємо досить і досить доброго; так що на той рік може можна буде вже подумати і про 3 або й 4 книжки на рік (більше не треба) а також і про більше етнольогічний етнологічний характер видання. Сподіваючись також що можна бути добути й дещо з Галичини, особливо як що Ви доручите се декому з Ваших слухачів що їхатимуть у літку улітку на села.

Таким побитом, матеріал, здається мені, буде у нас забезпечений. Що до його обробляння, то я знов таки кажу що може паралелі і інше до чистого фольклору і не будуть мати особливо с початку, дуже великої наукової ваги, але далі се налагодиться – звісно коли й Ви допоможете мені наприклад книжками, котрих у мене нема.

Отже ж як що Товариство й Ви Добродію згоджуєтесь передати на тих умовах що я писав першу усю редакцію «Збірника» цілком до моїх рук, то я берусь за се з дорогою душею і прошу зараз же прислати мені усі матеріали які маєте.

При сьому я хотів-би:

1) Щоб на сей рік не побільшувать ні формату ні товщини книжок; видати не більше двох (як написано угорі).

2) Щоб мені забезпечено було принаймні чотири великих малюнка (у цілу сторону) або відповідне число маленьких до кожної книжки якщо не можна більше. За дуже рідкими виїмками малюнки мають бути зроблені пером (за для цинкографії, котра коштує дешевше ніж фототипія).

3) Мати хоч 10 гульд[енів] за кожну книжку на малюваннє малювання пером з фотографій того чого я не зможу намалювати сам.

4) Щоб заголовок і оглав збірника були друковані окрім українською також і по французькому, як се роблять чехи у їхньому «Českomu Lidovi».

5) Щоб мені застережено було право мінятися збірником з якими я знайду потрібними виданнями і посилати примірники деяким вченим, товариствам і окрімним особам.

Щоб мені посилалась хоч одна (друга) коректура.

Нарешті ж, позаяк Ви сами самі балакаючи про мої літературні праці, починали завше розмову про заробіток, а тут окрім часу і праці доведеться ще робити чимало видатків на пошту і особливо на книжки, то я думав би що слід би було щоб Товариство визначило мені на се яку допомогу. На сей рік мені б здавалося досить 30 гульд. місячно (що виносить як раз половину того про що Ви писали мені у одному з послідніх листів), починаючи хоч би з часу висилки мені матеріалу матеріалу.

Як би се було можливим то я просив би Вас дуже почати з того щоб у лік цих грошей пошукати мені по букіністах «Lud Polski» O.Kolberg’a, без котрого як Ви сами самі знаєте й ступити не можна (у мене є тільки «Lud» Seria VI Krakowskie częsc 2a і Seria VIII, Krakówskie częsc 4), а також постарайтесь добути з Києва збірник Рудченка (казки) і Дешко. Не кажу вже про те що не тільки у мене а навіть і у цілому Парижі нема Рус[ских] Нар[одных] Сказок Афанасьева!..

Ото, здається поки що й усе, а про дрібнійше дрібніше буде час побалакати й потім. Бувайте здоровенькі і одпишіть докладно.

З великим поважанням

Хв.Вовк

От ще трохи не забув. Скажіть будьте ласкаві Грицеві Величкові (вклонившися йому од мене дуже низенько) щоб прислав мені два примірника карти етнографічної (Один я оддам до Антрополог[ічного] Товар[иства] зробивши при цьому невеликий реферат про значіннє значення цієї карти). Як же що се не від його залежить, то сами самі добудьте. Слід би було також послати до Географічного Товариства і у Museum d’Histoire Naturalle, або ще краще мені щоб передати до Антропологічного Музея у Jard[in] de Plantes бо як послати у Museum, то воно піде до бібліотеки, а не у Музей і не буде виставлене на стіні, і ув аудіторії на лекціях.

Чи я добре адресую Вам свої листи?


Примітки

Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 389, с.371.

Друкується вперше за автографом. Лист є відповіддю на лист М. Грушевського від 5.03.1896 р. М. Грушевський відповів на цей лист 31.03.1896 р.

…збірник Рудченка (казки)… – йдеться про збірник Івана Рудченка «Народные южно-русские сказки» (т.І-II, 1869-70).

…два примірника карти етнографічної – «Народописна карта українсько-руського народу» складена 1896 року економгеографом Григорієм Величком.

Museum d’Histoire Naturalle – науковий і навчальний центр, виник при паризькому ботанічному саду, закладеному у 1627 році.

Kolberg Oskar (Кольберг Оскар, 1814-1890) – – польський етнограф і фольклорист. Зібрав і опублікував 40 томів фольклорно-етнографічних матеріалів під назвою «Lud, jego zwyczaje, sposob zyċa, mowe і td.». Деякі з них стосуються західноукраїнських земель («Pokucie» 1882-1889, 4 томи; «Chełmske», 1890-1891, 2 томи; «Przemyskie» 1891; «Wołyn», 1907).

Ястребов Володимир Миколайович (1855-1899) – археолог, етнограф, дослідник степової України. Родом з Самарської губернії. Після закінчення Новоросійського університету працював вчителем у Єлисаветграді.

Рябков Павло Захарович (1848-1927) – етнограф і громадський діяч. За участь у народницькому русі був засланий до Якутії (1880-1884). У 1892-1901 роках працював у земствах Херсону і Єлизаветграду. Вчився у Російській Вищій школі суспільних наук у Парижі. Після повернення з еміграції (1917) був одним з засновників краєзнавчого музею в Єлизаветграді.

Рудченко Іван Якович (псевдоніми: Іван Білик, І.Яковенко, 1845-1905) – письменник і етнограф. У листі йдеться про збірник «Народные южно-русскія сказки» (1-11,1869-1870), упорядником яких був І.Рудченко.

Величко Григорій (1863-1932) – економгеограф, дійсний член НТШ. У листах йдеться про «Народописну карту українсько-руського народу» (Львів, 1896), складену Г.Величком.

Афанасьєв Олександр Миколайович (1826-1871) – російський літературознавець, представник міфологічної школи у фольклористиці. Праці: «Поэтические воззрения слав’ян на природу» (т.1-3, 1866-1869) і збірник, про який йдеться у листі «Народные русские сказки» (1855-1864).

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 117 – 119.