16.10.1911 р. До М. Грушевського

Високоповажаний Пане Професор!

До сьогодня сьогодні (понеділок) ніхто ще не зголосився до іспиту. Але, як я вже писав, П. Професор з темами мають ще час і по своїм приїзді, бо письменний іспит відбуватися буде в днях 26 – 7 – 8 жовтня. Так само нічого ще не прийшло в справі урльопу, і до сеї хвилі нема ніякої нової кореспонденції до П. Професора.

В політиці від часу з’їзду, на якім ухвалено опозицийні опозиційні резолюції, між иншим іншим <нерозбірл.> в справі угоди, що було стверджено ще і подібною ухвалою Клюбу Клубу, не зайшла ніяка зміна. Зате й досі ще не було заповідженої конференції між президією Клюбу Клубу і Гавчем, з виїмком коротенької візити К.Левицького в президента міністрів, так лишень, «на стоячки», в часі якої Гавч оправдувався, що наслідком ріжних різних клопотів з парляментом парламентом, де правительство ніяк не збере потрібної більшости більшості.

Отже, конференція має відбутися невідклично в середу (18 с[ього] м[ісяця]), очевидно, коли знова знову не вирине який новий клопіт. Все ж таки Гавч дав по своїй міні пізнати, що він теж «прихильний». Тим часом зачинають ходити ріжні різні слухи, про які певно П. Професорови Професорові відомо, що Еренталь в зв’язку з італьо італо-турецькою війною має уступити, що на мою думку готово моментально зарізати цілу опозицийність опозиційність нашої репрезентації.

Бо треба знати, що одним з головних мотивів для таких резолюцій Ш[иршого] народного комітету то власне було заінтересованнє заінтересування нами в відомих кругах і певність, що «вони» не допустять «до нашої кривди», чим головно оперували перед Комітетом деякі бесідники, як Будзиновський і Цегельський.

Тим часом між поляками вариться з приводу проекту (Старжинського) виборчої реформи і в зв’язку з тим українсько-польської угоди. В тих днях відбуваються з’їзди і конференції польських клюбів клубів і репрезентацій то у Львові, то Відні, куди частенько навідується намісник. Головна актуальна причина такої біганини – сойм сейм. Не знати, що з тим зробити: скликувати не мож, хоч треба, розв’язувати також бояться. Се все викликало дуже трівожний тривожний та полохливий настрій.

«Згідливу» промову мав Фінкель в часі інавгурації; згідливу, дякуючи уступови уступові, в якім порушено справу нашого університету в тім дусі, що «певно небавом прийде розв’язка сеї справи» і що поляки нічого не мають проти нашого університету, а навіть «беруть на себе обов’язок підковувати для нього доцентів».

Як я вже згадав, з приводу, що священик Камінський кинувся з ножем на єпископа Хомишина за його переслідування, ціла преса зняла великий гвалт. Сей момент стараються визискати для звалення єпископа, і на останнім засіданню засіданні Н[ародного] ком[ітету] порішено вжити для сього всяких способів: політична репрезентація ріжних різних представлень правительству, а духовні перед духовними властями, не виключаючи евентуальних масових петицій до Риму.

Тепер річ найменше приємна.

Не можу не признатися, що в справі нового тижневичка я попав в крайний песимізм; на мою думку, тепер неможлива се річ. Причина – матеріяльний матеріальний бік справи. Такий страх нагнало на мене «Народне слово», яке тепер прийдеться зліквідувати з 35 – 36000 к[оронами] дефіциту! Треба би яких 3000 передплатників і то відразу, а де ми їх зразу тільки будемо мати? До річи речі, Томашівський вже розтрубів розтрубив по цілім Львові про намір видавати газету. В кождім кожному разі з 2-тисячним капіталом зачинати се діло – мабуть, неможливо.

Забув: в «Просвіті» вибухла президіяльна президіальна кріза криза, Кивелюк зрікся головства, чого, одначе, виділ поки що не приймав до відома, а Кивелюк знов не являється на засіданнях. Причина, між иншими іншими, як, напр., не економна господарка, переголосовання переголосування голови виділом і т. д., з одного, а грубість голови, з другого боку – так знана П. Професорови Професорові статя стаття Жука.

З глибоким поважаннєм поважанням

І.Джиджора

Примітки

Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 447, арк. 271 – 272 зв.). Перша сторінка листа написана на бланку Бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка у Львові з адресою та телефоном (ул. Чарнецького, ч. 26. Телефон ч. 624) (німецькою мовою).

Місце написання встановлено за змістом.

Отже, конференція має відбутися невідклично в середу (18 с[ього] м[ісяця])… – Йдеться про чергову конференцію щодо нового виборчого закону до галицького сейму, яка відбулася 19 жовтня 1911 р. у прем’єр-міністра барона П.Гавча (Гауча). Реальних наслідків вона не дала.

Український парламентський клуб ухвалив зайняти виразно опозиційну лінію щодо уряду. Українське представництво в парламенті не полишало питання сеймової реформи і порушило його у грудні 1911 р. на зустрічі з прем’єр-міністром К.Штірком. Граф Штірк пообіцяв надати необхідні інструкції наміснику Галичини. Наступного, 1912, р. українські посли ще кілька разів у парламенті та у приватних розмовах з австрійськими урядовцями порушували питання про виборчу реформу. Наслідком українсько-польського компромісу лише 17 березня 1913 р. було прийнято основи нової виборчої реформи, але закон і тоді не було ухвалено. Новий закон про вибори до Галицького сейму прийняте 14 лютого 1914 р.

між поляками вариться з приводу проєкту проекту (Старжинського) виборчої реформи… – Упродовж 1911 р. через внутрішньополітичну кризу в Австро-Угорській імперії та парламентські вибори Галицький сейм не скликався і комісія з виборчої реформи фактично не працювала. Лише наприкінці 1911 р. це питання знову виступило на перший план у краєвій політиці.

25 вересня 1911 р. референт сеймової комісії С.Старжинський запропонував на розгляд комісії свій проект. Попередньо він, обминувши намісника, відсилав свій проект до Відня із запитом про можливість урядової санкції. Однак прем’єр-міністр повернув його на розгляд М.Бобжинському. Проект С.Старжинського не містив компромісних положень. Українці відмовилися прийняти його як основу для дискусії, а І.Макух назвав цей проект «провокацією».

Світлана Панькова, Володимир Пришляк

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 230 – 232.