8.08.1905 р. До М. Грушевського

Високоповажаний Пане Професор!

Від вчера вчора, т. є. 7.VIII, я в Харкові. В Київі Києві я не міг на кілька днів задержуватись, бо інакше мій білет до Харкова тратив свою вартість. Я всьпів вспів лишень навідатись до Василенка, котрого однак не застав, бо як сказали мені в редакциї редакції «Киев[ских] откл[и]к[ов]», він «на одпуску» до першої половини серпня.

Був я також в австрийського австрійського конзуля консула з моїми просьбами, та він тілько тільки страшенно здивувався, що я надіюсь в той спосіб від росийської російської бюрократиї бюрократії в такім короткім часі одержати яку-небудь відповідь. Дальше заявив, що моїх подань не може приняти прийняти і передати, так як Москва, де я маю працювати, не лежить в його районі. В кінці порадив мені, щоб я в Москві звернувсь до генер[ального] конзуляту консулату і попросив о «інтервенцию» «інтервенцію» тамошнього конзуля консула, котрий, по його словам, в разі потреби може звернутись до дотичних властий властей навіть телєграфічно телеграфічно з просьбою о дозвіл.

Навіть подав мені адресу секретаря моск[овського] конз[уля], якогось Бухгартовського, як сказав, доброго свого знакомого, котрий після його запевнень зробить усе можливе, щоб мені допо[мо]гли. Притім сказав, що було б добре, наколи б я мав яку рекомендацию рекомендацію від політичних властий властей, прим[іром] від намісництва, як д[окто]р Щурат, котрий тепер на Волини Волині шукає за чимось там.

Я гадаю, що Товариство могло б постаратись в намісництві о таку рекомендацию рекомендацію, котру можна б мені тут прислати.

В Харкові пішло мені надсподівано гладко. Якраз нині приїхав з «дачі» тутешній архівар п. Іванов, котрий мене дуже чемно приняв прийняв і позволив приходити навіть в суботи і неділі, коли архів властиво замкнений. Я вже всьпів вспів дещо переглянути в катальогу каталозі, наразі нічо нічого не надибав дальше 1723 р. назад. Що я дотепер переглянув (в катальогу каталозі) – то або універсали на маєтности маєтності ріжним різним особам, або процеси о землю і о «обыды и разорения» на старшину. В архіві страшенний непорядок, а про катальог каталог вже нема що і говорити. Досить сказати, що то ще катальог каталог такий, яким був в Чернигові, звідки передано сюди архів; про упорядкованє упорядкування так в архіві, як і в катальогу каталозі документів після змісту або щонайменьше щонайменше після років, нема і бесіди. Прийдеся Прийдеться весь опис переглядати так, як він є.

Адресувати прошу як було умовлено в «Главн[ую] почт пошт[овую] конт[ору].»

З глубоким глибоким поваж[аннєм] поваж[анням]

Іван Джиджора

Примітки

Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 447, арк. 10 – 11 зв.).

Лист датовано І.Джиджорою за новим стилем.

Я вже всьпів вспів дещо переглянути в катальогу каталозі, наразі нічо нічого не надибав дальше 1723 р. назад. – У серпні-вересні 1905 р. Джиджора здійснив першу археографічну подорож до архівосховищ Харкова. Історичний архів при університеті у Харкові, в якому за рекомендацією М.Грушевського І.Джиджорою опікувався Д.Багалій, давав змогу зосередитись на діяльності Першої Малоросійської колегії в Україні 1722 – 1727 pp. Див.: Ефименко П.С. Архив Малороссийской Коллегии при Харьковском университете // Киевская старина. – 1882. – № 1 (Январь). – С. 193 – 198.

Витяги з «Архива бывшей Малороссийской Коллегии» в Харкові за 1722 – 1726 pp., зроблені рукою І.Джиджори і датовані 7 серпня (ст. ст.) 1905 p., виявлено в ЦДІАЛ України (ф. 309, оп. 1, спр. 2496, арк. 67 – 78). Оригінали та копії цих документів нині зберігаються: ЦДІАК України, ф. 53: Перша Малоросійська колегія.

На основі зібраного тоді великого фактичного матеріалу молодий учений підготував кілька цікавих наукових статей. Зокрема, в січні наступного року він подав на суд Виділу – верховного органу управління НТШ – свою розвідку «Реформи Малоросійської колегії на Україні в роках 1722 – 3 pp.», яку схвалили до друку. У цьому дослідженні, що грунтувалося переважно на документах із фондів Харківського історичного архіву, простежувався хід петрівських реформ у Гетьманській Україні, які обмежували українську автономію. І.Джиджора підкреслив те, що Петро І хитро протиставив козацькій старшині нижчі верстви суспільства, підступно обіцяючи посполитим оборону від панських утисків у ході проведення реформи.

«Оная (Малороссийская коллегия) учинена не для чего иного, токмо для того, дабы малороссийский народ ни от кого как неправедными судами, так от старшины налогами утесняем не был» – демагогічне обгрунтування змін, що насправді принесли тільки погіршення становища тому ж таки «малоросійському народові». Ця робота опублікована: Джиджора І. Реформи Малоросійської колегії на Україні в 1722 – 3 pp. // Науковий збірник, присвячений професорови Михайлови Грушевському учениками і прихильниками з нагоди його десятилітньої наукової праці в Галичині (1894 – 1904). – Львів, 1906. – С. 353 – 354.

Посилання на цю працю див.: Франко І. Пісня про Правду і Неправду // ЗНТШ. – Львів, 1906. – Т. LXX. – Кн. II. – С. 13. У сучасній українській історіографії період Першої Малоросійської колегії вичерпно розкрито в кандидатській дисертації В.Горобця «Малоросійська колегія та реформа державного устрою України: 1722 – 1727 pp.» та його ж монографії «Присмерк Гетьманщини: Україна в роки реформ Петра І» (К., 1998). В історіографічному огляді, між іншим, автор критично зазначив і внесок І.Джиджори в дослідження цього питання (С. 28).

…катальог каталог такий, яким був в Чернигові, звідки передано сюди архів… – Йдеться про актові джерела з т. зв. «Чернігівського архіву», передані 1890 р. до Харківського історичного архіву: насамперед, матеріали Малоросійської колегії, а також Чернігівської полкової канцелярії і полкового суду, Чернігівського земського і міського судів. Чернігівського намісницького правління, Канцелярії чернігівського губернатора.

Див.: Плохинский М. Архивы Черниговской губернии. – М., 1899; Граховецький Д. Документи, якими користувався Бантиш-Каменський для своїх історичних праць // Україна. – 1930. – Кн. 43. – Вересень. – С. 55 – 57; Іванов Є. Центральний історичний у Харкові (1886 – 1924 pp.) // Архівна справа. – 1925. – Кн. І. – С. 119 – 143; Московченко Н.П. Організація Харківського історичного архіву // Нариси історії архівної справи в Україні / За заг. ред. І.Матяш та К. Климової. – К., 2002. – С. 236 – 237.

Світлана Панькова, Володимир Пришляк

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 59.