9.10.1904 р. До М. Грушевського

Високоповажаний Пане Професор!

Перепрашаю Перепрошую дуже за те, що доси досі я нічо нічого Вп. П. Професорови Професорові не відповів і не подякував за посьвідченя посвідчення та присилку гроший грошей. Се сталось просто тому, що не мав на се часу, бо мене зараз після листу Вп. П. Проф. покликали до війська – до Триєсту Трієсту (Infanterie regiment AC 97. E. Fr. Schüle). Я уявляв собі військову службу в досить чорних барвах, але дійсність переходить всяке сподіване сподівання. Досить сказати, що аж нині по 5 днях служби найшов я трохи вільного часу (нині неділя) і відписую Вп. П. Професорови Професорові.

Передусім дякую за посьвідченє посвідчення і гроші. Я вправді тепер поки що мушу служити, але є надія, що найдальше по 2[-х] місяцях мене увільнять на підставі реклямациї рекламації, яку я ще перед моїм від’їздом вніс. Політичні власти власті залагодили мою реклямацию рекламацію прихильно (дістали за те лапівку), а щодо військових властий властей – то вони, на мою думку, не можуть піднести жадного закиду щодо реклямациї рекламації ані з формального, ані з фактичного боку. Трохи пізнійше пізніше я буду мав трохи більше часу, так що буду міг читати дещо, а навіть написати яку-небудь рецензию рецензію. Еварницького не зробив ще, тим більше що тов. Голійчук не прислав мені Косто[ма]р[ов]а «Мазепи». Якби можна трохи з тим почекати, то я сю роботу скінчу, а если треба зараз – то прошу написати (адреса висше вище), а я відішлю книжки куди треба, хотя й бажав бим дуже, щоб я міг сю статю статтю викінчити.

З глубоким глибоким поважанєм поважанням

Іван Джиджора

Примітки

Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 447, арк. 6 – 7 зв.).

…Еварницького не зробив ще… – Йдеться про рецензію, яку І.Джиджора мав підготувати для розділу бібліографії (рецензії й справоздання) в «Записках НТШ», на нову публікацію Дмитра Яворницького: Эварницкий Д.И. Источники для истории запорожских казаков. – Владимир-на-Клязьме, 1904. – Т. I–II // ЗНТШ. – Львів, 1905. – Т. LXVII. – Кн. V. – С. 22 – 23.

…Косто[ма]р[ов]а «Мазепи». – Йдеться про історичну працю: Костомаров Н.И. Мазепа: Историческая монография //Русская мысль. – 1882. – Кн. 1 – 4, 8 – 12. Окреме видання вийшло в Москві того ж року. Разом із його ж студією «Мазепинці» (Русская мысль. – 1884. – Кн. 1 – 4) ця монографія склала 16-й том «Исторических монографий» (СПб., 1885), а також увійшла до видання: Костомаров Н.И. Мазепа и Мазепинцы // Костомаров Н.И. Собрание сочинений: Исторические монографии и исследования. – СПб., 1905. – Кн. 6. – Т. 16. Перевидана у Львові у серії «Руська історична бібліотека» (Львів, 1895).

Світлана Панькова, Володимир Пришляк

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 57 – 58.