Перед (не пізніше) 18.07.1905 р. До С. Єфремова

Довірочно

Дорогий Сергій Александрович!

Насамперед, прийміть сердечне поздоровлення від мене, жінки й Кулюні, яка теж дуже інтересується політикою, з поводу Вашого звільнення від страшного дамоклового меча. З коректором поговорю, його тепер нема у Львові; дещо з того вийшло наслідком крайнього поспіху, яким він думав Вам догодити. Посилаю Вам лист, який написав мені Василенко, і копію моєї відповіди відповіді (і те, і друге Ви мені потім звернете). Інцидент досить живо ілюструє нужденне становище українського питання в Києві, серед самих своїх, і потребу інакшої акції. Орган – російський – являється пекучою конечністю. Де вже нам пактувати з чужими, як не можемо висловити навіть своїх гадок. Не на часі і <кружковщина> – треба збирати созвучні елементи і пропагувати свою платформу щоденною пресою.

Закликаючи мене до відповіді на статтю К., Ви запевняли мене, що змусите «К[іевские] отклики» її умістити. Я умисно просив Вас прочитати мою статтю й піддавався під Вашу цензуру і Ваших товаришів. Але піддаватись під цензуру якихось «радикальних поляків», яких я не маю чести честі знати, я розуміється не можу. І Ви мусите тепер сповнити свою обіцянку супроти «К[іевских] откл[иков]». Свій лист і статтю до редакції «Кіев[ских] откл[иков]» посилаю із сим разом.

Сердечно Вас здоровлю!

Ваш М. Г.

Я ще не виїду так скоро.

Примітки

Друкується вперше за автографом (ІЛ, ф. 120, № 545).

Місце написання встановлено за змістом. Датується приблизно на підставі змісту та напису С. Єфремова: «Одписав 5.VII.905». Цей лист М.Грушевського – відповідь на лист С. Єфремова від 23.VI (6.VII) 1905 р. (ЗНТШ, 1992, т.224, с. 354).

…Вашого звільнення від страшного дамоклового меча… – У вищезгаданому листі С. Єфремов писав: «Нарешті по довгих митарствах визволився од військової служби на віки віків; маю тепер «чистую отставку» і вже можу не клопотатися ніякими мобілізаціями».

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 160.