Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

27.11.1894 р. До М. Біляшівського

Львів 27/ХІ/9/ХІІ.94

Многоуважаемый Николай Федорович!

Если не ошибаюсь, Вы заведываете Архивом Казенной палаты. Пишу на удачу и по старому знакомству, прошу не отказать мне в ответе на следующие вопросы:

1) могут ли заграничные профессора пользоваться этим архивом для ученых целей т.е. заниматься в нем и просить копий без разрешения каких-либо властей (в данном случае дело идет обо мне); если нет, то от кого зависит разрешение?

2) имеется ли при Архиве сведущий переписчик, который мог бы делать копии за плату (и какую)?

3) имеются ли в Архиве Вашем люстрации 1564-5 г. и 1570 [г.] Русского воеводства (т.е. Галиции + Холмщины) или имеются также и более ранние инвентари и люстрации (не тарифы)?

Надеюсь, что Вы, зная условия архивной работы, не посетуете на это беспокойство и не затруднитесь ответить мне.

Я теперь, как Вы может быть знаете, во Львове de jure corporo профессором всеобщей истории, a de facto – истории Руси.

Здешнее наше «науковое товариство» приняло мое предложение издавать сборник актов и памятников до истории Руси. И на первый том хочу пустить люстрации Русского воеводства XVI в. (это, конечно, займет несколько небольших томов). Коллекция люстраций 1564-5 г. есть в Московском архиве, и я заказал копии. Ваш архив тоже богат люстрациями, и я, не зная удастся ли вскоре самому побывать в Варшаве, прошу не отказать в сообщении некоторых сведений.

С совершенным почтением

Михаил Грушевский

Адрес: Львов (Австрия) Мих[аил] Грушевский. Проф[ессор] Университета.


Примітки

Національна бібліотека України, Інститут рукопису, ф. 31, спр. 860.

М. Біляшівський відповів на цей лист 10.12.1894 р.

…Архивом Казенной палаты… – Тут і далі йдеться про Архів бувшого Фінансового управління Царства Польського або Архів Варшавської казенної палати, начальником якого у 1893-1898 роках був М.Біляшівський.

Детальніше див.: Грушевський М. Архив скарбу коронного в Варшаві: Замітка археографічна // ЗНТШ. – 1895. – T.VI. – Кн.2. – С.1-4; Karwasińska J. Archiwa Skarbowe Koronne і Obojga Narodów // Roczniki Kom. Hist. Tow. Nauk. Warsz. – Warszawa, 1929. – T.I. – Z.2. – S.l-32.

люстрации… – Люстрації королівщини – документальні залишки періодичних урядових акцій з однойменною назвою, що проводились за ухвалою сейму Речі Посполитої спеціально створюваними ним комісіями з метою оцінки господарчо-фінансового стану королівських маєтностей і встановлення на цій основі розміру державного податку відомого під назвою кварта або четвертий грош.

Більш широко див.: Люстрації королівщин українських земель XVI-XVIII ст.: Матеріали до реєстру рукописних та друкованих текстів / Укл. Р.Майборода. – К., 1999; Sucheni-Grabowska A., Wyczański A. Les Révisions des biens fo ciers appártenant au domaine de la Couronne en Pologne au cours des XVI-XVIII siècles. La Source et son édition // Studia historiae oeconomicae. – Poznań, 1973. – Vol.7. – 1972. – P.59-90.

…инвентари… – Йдеться про один із досить розповсюджених видів господарської документації. Інвентаризація як форма контролю за станом господарства широко практикувалася в усіх категоріях земельних володінь Польщі починаючи з XV століття. Раніше всього інвентарні описи почали складатись у церковних маєтках, а з часом стали успішно застосовуватися також у королівських та шляхетських володіннях. Так, широкомасштабна урядова інвентаризація королівських маєтностей передувала проведенню перших у Польському королівстві люстраційних описів.

Пізніше так звані люстраційні інвентарі виступали одним із основних джерел інформації при складанні люстраційних актів (протоколів). Інвентарні описи королівщин були обов’язковим елементом процедури передачі володіння від одного посесора до іншого (подавчі або здавчо-відбірчі інвентарі). Методика підготовки інвентарного опису та вимоги до нього детально викладені у роботі польського економіста XVII століття Я.К.Гаура (Haur J.K. Oekonomika ziemiańska generalna. – Warszawa, 1757).

Докладніше про джерелознавчі характеристики інвентарів маєтків див.: Kutrzeba St. Historia źródeł dawnego prawa polskiego. – Lwów – Warszawa – Kraków. – T.l. – S.41-43; Leskiewicz J. Znaczenie inwentarzy dóbr ziemskich dla badań historii wsi w Polsce XVIII w. // Kwartalnik Historyczny. – 1953. – R.LX. – № 4. – S.363-378; Воронков И.А. Инвентари – важный источник по истории польской феодальной деревни // Вопросы истории. – 1959. – № 4. – С.124-137; Атаманенко В. Характеристика та шляхи підвищення інформативності волинських інвентарів другої половини XVI століття // Джерелознавчі та історіографічні проблеми історії України. – Дніпропетровськ, 1995. – С.42-55.

…тарифы… – М.Грушевський, очевидно, має на увазі податкові реєстри, що найчастіше звались тарифами. Податкові реєстри широко використовувались у суспільній практиці Речі Посполитої та слугували головною підставою для збору різного роду державних податків – ланового, поборового, подимного, поголовного.

Характер вміщеної у тарифах інформації обумовлювався предметом оподаткування. Податкові реєстри, як правило, містили відомості про населений пункт, його власника чи тимчасового володаря (посесора), кількість осідлих ланів та пусток, димів чи осіб. Тарифи на відміну від люстрацій репрезентували, як правило, всі види феодальної власності й охоплювали при цьому велику територію. Проте у плані дослідження королівщин вони суттєво поступалися люстраційним описам.

Більш докладнішу характеристику цих джерел див.: Батурин А.П. Податные реестры и изучение сдвигов в польской деревне XVII в. // Вестник Ленинград, у-та. – 1978. – № 20. – Вып.4. – С.135-139.

…Ивану Михайловичу Каманину… – Каманін Іван Михайлович (1850-1921) – український історик, архівіст та палеограф. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. З 1883 року працював у Київському Центральному архіві. Пройшов шлях від архіваріуса до директора архіву. На час, про який йдеться у листі, був директором архіву. З останніх публікацій див.: Українські архівісти: Біобібліографічний довідник: Випуск перший (XIX ст. – 1930-ті pp.). – К., 1999. – С.157-159.

…сборник актов и памятников до истории Руси… – Йдеться про програму видань джерел з української історії, запропоновану М.Грушевським розгляд Історично-філософічної секції НТШ у 1894 році відразу по приїзді його до Львова. Див.: Грушевський М. Про видання джерел до історії українсько-руської // Едиційна археографія в Україні у XIX-XX ст.: Плани, проекти, програми видань. – К., 1993. – Вип.1. – С.150-154 (передрук).

У названій програмі передбачалось створити спеціальне документальне видання «Джерела до історії України-Руси» (Fontes historiae ruthenicae), яке повинно було виходити двічі на рік окремими томами обсягом близько 25 друкованих аркушів. Кожний том мав, за задумом М.Грушевського, складатись із вступної розвідки, тексту джерела і ситуаційних покажчиків – іменного, географічного та предметного.

…в Московском архиве… – У листі йде мова про Московський архів Міністерства юстиції, заснований у 1852 році на базі трьох архівних зібрань: Державного архіву старих справ, Разрядно-сенатського та Помісно-вотчинного архівів. За даними на 1897 рік тут зберігалось близько 200 мільйонів окремих актів та справ. З 1887 року тут перебував фонд Литовської Метрики – державного архіву (великокнязівської канцелярії) Великого князівства Литовського.

До складу цієї унікальної архівної збірки на той час входила і люстрація Руського воєводства 1564-1565 років – «Regestr albo inwentarz wszytkich pożytków w ziemiach Ruskich», списана рогозинським старостою, королівським люстраційним комісаром Кр.Соколовським. Сучасна легенда документа: Archiwum Główne Akt Dawnych (AGAD). – Так zwana Metryka Litewska. – Sygn.IV.B.12, IV.B.19.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 23 – 24.