Петро Лашкарьов
Михайло Грушевський
(Некролог)
Українсько-руська наука понесла прикру страту в особі сього не голосного, але дуже корисного робітника – проф. Петра Лашкарьова. Великорос з роду (род[ився] 1833 р. в Курщині, в родині сільського священика), він був киянином по вихованні й пізнішій діяльності: вищу освіту одержав в Київській духовній академії, вступивши сюди по скінченні курської семінарії, а по укінченні її (1859 р.) зістався при ній бакалавром з предметів канонічного права й церковної археології. По відлученні церковної археології в осібну катедру 1869 р. канонічне право зісталося, щоб так сказати, урядовим фахом небіжчика: він викладав його до смерті в академії, а від 1885 р. і в університеті, але в сій науці його діяльність не лишила особливо визначних слідів, противно до церковної археології, видко, лежали його симпатії, й він до смерті віддавав їй свобідні від обов’язкових занять часи.
Його перша загальна праця – «Религиозная монументальность» (1868), компілятивна й поверхова, не має значення, але почавши інтересуватися останками церковної архітектури на Україні, він видає кілька цінних праць. Першою з них була стаття про київську церкву Спаса на Берестовім, надр[укована] 1867 р., за нею причинок «До питання про суздальську архітектуру XII в.», де він дав звістки про лаврську Троїцьку церкву (на брамі); на Київський з’їзд 1874 p. він предложив ширший реферат – «Київська архітектура X–XII в.», що досі зістається головною, підставовою працею для давньої української архітектури.
За тим пішли розвідки про останки церкви на Кудрявці, що ироф. Лашкарьов уважав церквою Св. Симеона (1879), про олтарний ківорій (1883), про останки староруського будівництва в Печерській Лаврі (1883), про фундаменти церкви в Переяславі (1889), про канівську Успенську церкву (1898), про останки Гнилецького монастиря (1899); нарешті на Київський археологічний з’їзд предложив він інтересний реферат про свої досліди над останками давньої будови в Чернігові і Новгород-Сіверському, і ся праця була останньою: слідом, 28 серпня с[тарого] ст[илю] Лашкарьов умер.
Археологічні праці Лашкарьова вийшли 1898 р. збірником під титулом: «Церковно-археологические очерки, исследования и рефераты» (про нього див. в бібліографічнім відділі сього тому); тільки дві останні не увійшли туди; було б пожадано, аби останній його реферат був у всякім разі виданий.
В сумі археологічна спадщина Лашкарьова невелика: виключивши його загальну компіляцію, се все маленькі статейки (найбільша – про київську архітектуру – мало що переходить за два аркуші), і в сумі дають невелику книжку. Цінність їх лежить в тім, що вони містять в собі матеріал, збираний автором з автопсії, літами, принагідно – при перебудуванні церков, при розкопках etс. ; отже вони зістаються джерелом для всяких студій давньої церковної архітектури. Можна жалувати, що автор так мало міг уділяти часу для таких дослідів, зайнятий різними професорськими й адміністраційними обов’язками, але й зроблене ним дає йому право на вдячну пам’ять дослідників давньої руської штуки.
Примітки
Публікується за виданням: Грушевський М. Петро Лашкарьов (Некролог) // ЗНТШ. – Львів, 1900. – Т. XXXIII. – Кн. І. – Miscellanea. – С. 4 – 5.
Лашкарьов Петро Олександрович (народився 1833 р. у с. Лунівка Обоянського пов. Курської губ. – помер 09.09(28.08).1899 в Києві) – історик, археолог, педагог.
Бібліографія праць П.Лашкарьова: Археологическая летопись Южной России. – К., 1899. – Т. I. – С. 151 – 152; Императорское московское археологическое общество в первое пятидесятилетие его существования (1864 – 1914 гг.). – М., 1915. – Т. 2. – С. 196 – 197; Каргер М.К Древний Киев: Очерк по истории материальной культуры древнерусского города. – М.; Л., 1961. – Т. II: Памятники Киевского зодчества X–XIII вв. – С. 515.
Література: Є[фремов] С. Петро Олександрович Лашкарев // ЛНВ. – Львів, 1899. – Т. VIII. – Ч. II. – С. 186; Каргер М.К. Древний Киев: Очерк по истории материальной культуры древнерусского города. – М.; Л., 1961. – Т. II: Памятники Киевского зодчества X–XIII вв.; Лашкарев Петр Александрович // Императорское московское археологическое общество в первое пятидесятилетие его существования (1864 – 1914 гг.). – М., 1915. – Т. 2. – С. 196 – 197; П.А.Лашкарев (Некролог) // Киевская старина. – К., 1899. – № 9.– С. 118.
…перша загальна праця – «Религиозная монументальность»… – праця опублікована у виданні: Труды Киевской духовной академии. – К., 1866. – № 1. – С. 44 – 85; № 2. – С. 231 – 292.
…стаття про київську церкву Спаса на Берестовім – праця під назвою «Что осталось от древней Киевской церкви Спаса на Берестове?» видрукувана у виданні: Труды Киевской духовной академии. – К., 1867. – Т. III. – № 7. – С. 127 – 138. Також статтю автор вмістив у книгу «Церковно-археологические очерки, исследования и рефераты» (К., 1898).
…причинок «До питання про суздальську архітектуру ХІІ в. « – див.: Взгляд на архитектуру XII в. в Суздальском княжестве // Труды I Археологического съезда в Москве (1869). – М., 1871. – Т. I. – С. 267 – 271.
…Київський з’їзд 1874 р. – йдеться про III Археологічний з’їзд, що відбувся в Києві в серпні 1874 р.
…реферат – «Київська архітектура Х–ХІІ в. « – у цій доповіді П.Лашкарьов зробив важливі висновки щодо реконструкції первісного вигляду Софії Київської. Дослідження було опубліковане у виданні: Труды III Археологического съезда в Киеве (1874). – К., 1878. – Т. I. – С. 263 – 282.
…розвідки про останки церкви на Кудрявці, що проф. Лашкарьов уважав церквою св.Симеона… про останки Гнилецького монастиря… – див. його праці: Развалины церкви св. Симеона и Копырев конец древнего Киева // Труды Киевской духовной академии. – К., 1879. – Т. П. – №5. – С. 96– 121; Киворий как отличительная архитектурная принадлежность алтаря в древних церквях // Там само. – К., 1883. – Т. I. – № 1. – С. 129 – 147; Остатки древних зданий Киево-Печерской Лавры // Там само. – С.119 – 128; Остатки древнего храма в г. Переяславе // Киевская старина. – К., 1889. – № 1. – С. 204 – 210; Дача Киево-Братского монастыря «Церковщина» // Чтения Церковно-археологического общества при КДА. – К., 1899. – Вып. 2. – С. 1 – 9 та окремий відбиток.
…інтересний реферат про свої досліди над останками давньої будови в Чернігові і Новгород-Сіверському – реферат був виголошений на XI Археологічному з’їзді в Києві у 1899 р. Опублікований після смерті вченого: Церкви Чернигова и Новгорода Сиверского // Труды XI Археологического съезда. – К., 1902. – Т. П. – Ч. 2. – С. 146 – 164.
Світлана Панькова
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 543 – 544.