3. Вплив Котляревського на українську літературу
Михайло Грушевський
Отакі здебільшого питання постають щодо генези писань Котляревського; нова низка питань виникає, якщо здіймемо річ про значення сих писань в історії своєнародного розвитку нашої громади, в історії нашого письменства й про сучасну ролю його творів. Хоч деякі з сих питань также зачіплювано й трактовано в студіях коло історії нашого письменства, може й, більше, як попередні, але все-таки зостається зробити чи не більше ще. Так, наприклад, ми не знаємо докладно, як обернулась українська громада з перших же часів до писань Котляревського; як і в яких верствах вони були розповсюджені, яке робили враження, в якому напрямку, себто, як громада розуміла сі писання, на які ознаки писання Котляревського звертала увагу, що в їх подобалось, впливало на громаду, чи тільки поверхова їх форма, чи й глибше заложені провідні ідеї, може, під сим взглядом і з самого початку різні верстви, різні круги громади неоднаково прийняли писання Котляревського. Тепер все, що ми знаємо й що звичайно мусять переказувати наші історики літератури, – се тільки, що «Енеїда» Котляревського ще до друку розійшлася в рукописях і за короткий час кілька раз була видана.
Далі, треба вислідити вплив Котляревського в письменстві українськім, вислідити зв’язки й відносини до його писань дальших українських письменників по їх творах; тут єсть ще над чим застановитись. Головні питання – які мотиви писання Котляревського впливали на тих чи інших письменників, як відмінялись сі мотиви, і оскільки сей вплив був добрий чи шкідливий в розвитку нашого письменства й його культурного значення. Колишніх закидів Куліша, що писання Котляревського було «найстрашнішою пробою нашому писаному слову українському», що «визволення від Котляревщини» було доказом геніальності пізніших українських письменників [60], як нам здається, не вважаючи на тридцятилітню полеміку, ще й досі не розправлено рішуче й коло сього важного питання нашої культурної історії треба ще добре й добре попоратись.
Дуже було б цікаво вияснити відносини, погляди на Котляревського в нашій громаді й письменстві різних часів. Історія критики літературно-публіцистичної (сими словами я хочу відрізнити її від критики самої естетичної); історія вимагань громади від письменства з поглядів громадських і літературних – єсть безперечно одна з найцікавіших сторін в історії культурного розвитку народу й літературна історія такого першорядного факту українського культурного питання, як діяльність Котляревського, варта уваги для усіх, кому цікава історія нашої національної й громадської самосвідомості. Цікаво було б также довідатись і про погляди на писання Котляревського в сусідніх громадах і письменствах – московськім і польськім.
На останку вимагає вияснення ще питання про сучасну ролю й значення писань Котляревського, оскільки живо ще він зацікавлює сучасну українську громаду, з яких поглядів й як ми маємо уважати на його популярність; оцінювати, оскільки писання його корисні для культурно-національного виховання української громади в наш час, який вплив вони мають; дуже цікаво знати, як приймає й як задивляється на писання Котляревського сільський люд український.
Примітки М. С. Грушевського
58. Основа, 1861, І, с. 247.
59. Основа, 1861, ІІ, с. 174.
60. Хата, [1860], вид. 2, с. XVII; Основа, 1861, І, с. 262.
Примітки
Колишніх закидів Куліша – поряд зі згаданою публікацією в «Основі» тут цитується передмова П.Куліша до альманаху «Хата» (1860): Переднє слово до громади. Погляд на українську словесність. – С. VII–XXII, де він також висловлює негативну оцінку «Енеїди».