Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

[Рец.] Н.П.Дашкевич. Рыцарство на Руси –
в жизни и в поэзии

Михайло Грушевський

"Чтения" Київ[ського] істор[ичного] тов[ариства],
XV, с. 129 – 150; XVI, с. 1 – 23.

Ш[ановний] київський професор зачепив тут одно з цікавіших питань з відносин нашої Русі-України до західного життя, та, на жаль, далеко не дав того, щоб могли ми від нього надіятися.

В першім розділі йде мова про перехід «рицарських ідей і ідеалів» до нас в часах староруських. Єсть дійсно кілька вказівок про се явище, більше або менше виразних, але ш[ановний] автор не заходить в ближчу аналізу їх, не заглибляється в контроверсії (н[а]пр., щодо «писання мечем» Болеславом боярських синів – див. моєї «Історії…», т. III, с. 603), не пробує вияснити темні та загадкові звістки, як звісне оповідання Переяславського літописця, залюбки зате громадить різні «могли», «мусили», «може бути», «правдоподібно» та притягає звістки, які для його теми, властиво, нічого не дають, говорячи просто лише про зносини з Зап[адною] Європою або її культурні впливи, або таки й зовсім до речі не належать, і се все безпотрібно лише затемнює і без того непрозорий виклад.

««Слово о полку Игореве» лучшее произведение нашей рыцарской поэзии, не отрешавшейся по-видимому (об этом свидетельствуют некоторые подробности этого памятника), от общения с западною» –

читаємо на с. 143; ближче в питання про можливі впливи рицарської поезії на «Слово…» автор не входить, зате на с. 22 другої статті вже читаємо, що ««Слово…» может быть признано отчасти и лучшим примером западного влияния», і все в тім роді.

В другій статті автор переходить до часів литовсько-польських, збирає звістки про уживання слів «рицар», «рицарський» та про рицарські поняття в Польщі, Литві й серед козаччини, але найголовніше – що, властиво, з тих рицарських ідей увійшло в круги українсько-руські взагалі, чи козацькі спеціально, лишається зовсім невиясненим. Автор лише походив наоколо теми, нагромадивши різних звісток, часом інтересних, часом зовсім до теми неналежних, або взагалі дуже підозріливої вартості; так, на с. 13–14 цитуються, гей би який документ, оповідання Падури (при першій цитаті хоч є скептична примітка, при другій – уже нема ніякого застереження), на с. 10–11 робляться різні виводи з анекдоток Львовської літописі і їм подібних, і т. ін.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1903. – Т. 52. – Кн. 2. – С. 10 – 11 (Бібліографія).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 191.