Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Літературні студії / 1901 р. / [Рец.] П.В.Голубовский. Опыт приурочения древнерусской проповеди «Слово о князьях» к определенной…

[Рец.] П.В.Голубовский. Опыт приурочения древнерусской проповеди «Слово о князьях» к определенной хронологической дате

Михайло Грушевський

М-ва, 1899, ст. 36 (відбитка з І т[ому] "Трудов Археограф[ической] ком[иссии] Моск[овского] археол[огического] общ[ества])"

Служба святым мученикам Борису и Глебу в Иванической минее 1547-1579 г., К., 1900, ст. 40 (відб[итка] з XIV т[ому] "Чтений" Київ[ського] істор[ичного] тов[ариства])

Шан[овний] професор Київського університету пустився на поле історично-літературних дослідів; перед нами дві його розвідки, а заповіджена й третя: «Нестор и Иаков Мних». Поле староруської літератури так іще мало розроблене, що сьому можна тільки радіти, тим більше, що ш[ановний] автор вносить в свої досліди чималу зручність і точність аналізи. Деякі довільності в виводах, які часом в них стрічаємо, не завсігди дають можливість прийняти оконечні виводи автора в тій формі, в якій він їх робить, але завсіди розвідки його дають свої позитивні й цінні результати.

Перша розвідка поділяєть[ся] на дві частини, в першій ш[ановний] автор уставляє дату «Слова о князьях», в другій – аналізує різні редакції його. Дату автор виводить дуже докладну: 2.V.1175, але в дійсності се дата тільки одна з можливих. Діло в тім, що крайні границі, в яких, на гадку автора, могло бути сказане слово – pp. 1162–1176, опираються на хибних припущеннях: термін 1162 р. на тім, що, мовляв, про синів Давида «Слово…» каже в часі минулім, а в дійсності в минулім часі каже воно тільки про Миколу Давидовича, термін 1176 р. – на тім, що по сім році, мовляв, не було в Сіверщині усобиць.

Ш[ановний] автор, насамперед, занадто спускається на повність наших відомостей про внутрішні чернігівські справи; в дійсності наші відомості занадто припадкові й неповні, отже, могли бути усобиці нам незвісні; але і в наших відомостях можна вказати чернігівські усобиці по 1176 р., н[а]пр[иклад], боротьбу Михайла Всеволодовича з його стриєм Олегом Ігоревичем. Тому, хоч обставини 1175 р. вповні відповідають обставинам «Слова…», категорично зв’язати його сим роком не можна, воно може належати й пізнішим часам (на передущі часи не уважаю можливим класти супроти того, що автор слова не знає числа синів Давида: доводи д[обродія] Г[олубовського], що він навмисно згадує тільки про трьох його синів, мене не переконали).

До другої частини розвідки ш[ановного] атвора не маю що запримітити; його замітки про редакції «Слова…» вповні справедливі. Зауважу хіба, що вичисляючи літературні твори чернігівські, ш[ановний] автор дещо пропускає – див. мою «Історію України-Руси», II, с. 246–247.

В другій розвідці автор обговорює недавно видану службу Борису й Глібу з Волинського кодексу с. Іванич, XVI в. Її видавець д[обродій] Бугославський (див. «Записки», XLIII, бібліогр[афія], с. 8–10) уважав її молодшою від давніше звісних служб м[итрополита] Іоанна й арх[ієпископа] Аркадія, д[обродій] Голубовський доводить, що «іваничська» служба старша від Аркадієвої, що Найдавніша літопись має сліди її впливу в оповіданні про Бориса і Гліба, та що вона уложена десь не пізніше перших років XII в.

На мій погляд, ш[ановний] автор зовсім добре довів залежність літописного епізоду від іваничської служби, і в тім заслуга його розвідки; правда, як ш[ановний] автор сам признає, a priori можливе припущення, що Найдавніша літопись, в тих редакціях, які тепер маємо, в пізнішій переробці підпала впливу служби, але таке припущення буде досить гіпотетичне, й ніщо не противиться тій гадці, що редактор Найдавнішої літописі ужив служби, яку маємо тепер в іваничській копії. Тим самим рішається й час її написання – разом з автором приймаємо перші роки XII або, додамо, остатні XI в.

Се позитивні результати студії автора. Натомість, не переконують нас доводи автора (предложені, щоправда, досить обережно) про впливи служби й на життя Бориса й Гліба т. зв. Якова та про впливи її на опись Листвинської битви в літописі: поетичні подробиці сеї описі ( а є їх більше) з більшою правдоподібністю можуть виводитися з якоїсь пісні, може, навіть Боянової.

На відносинах служби до літописі повинен був ш[ановний] автор оперти здогади про відносини іваничської служби до Аркадієвої, бо його доводи, оперті на порівнянні сих двох служб, далеко не мають тої сили переконання. А вже зовсім довільні його виводи, що іваничську службу вивіз Аркадій до Новгорода в 1158 р. (автор висловляє їх «без всякого колебания» – с. 15), та здогади, як саме і коли Аркадієва служба була написана. Але сі хиби не відіймають вартості у цінної розвідки ш[ановного] автора.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1901. – Т. 43. – Кн. 5. – С. 3 – 5 (Бібліографія).

Автограф зберігається в: ЦДІАЛ України. – Ф. 401, on. 1, спр. 46, арк. 82–84. Підпис: М Грушевський.

Голубовський Петро Васильович (1857-1907) – український історик, джерелознавець, археограф, учень В.Антоновича.

…д[обродій] Бугославський […] уважав її молодшою від давніше звісних служб… – йдеться про працю: Бугославский Г.К. Иванические месячные минеи 1547–1549 гг. и содержащаяся в них служба св. мученикам-князьям Борису и Глебу // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца. – К., 1900. – Т. XIV. – Вып. 2. – С. 29–70. Ця праця була прорецензована на сторінках «Записок НТШ»: ЗНТШ. – Львів, 1901. – Т. 42. – С. 8 – 10 (Бібліографія). Підпис: Г[у]м[енюк] С[емен].

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 165 – 166.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2018 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 35

Модифіковано : 27.08.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.