3.01.1913 р. До М. Грушевського

Вельмишановний Пане Професоре!

Листа Вашого перед хвилиною одержав. За клопоти в справі моєї статті дуже Вам, Пане Професоре, дякую. Дозволю собі [Написано над рядком.] одначе ще раз звернутись до Вас в цій справі, бо мені-б дуже хотілося поладнати її з «Вістником Вісником».

Отже: 1) на зміну титулу згоджуюсь. Хочу назвати її: «На переломі [Після переломі слово закреслене, написано під рядком.]» (з історії української політики в пол. XVII століття) [Написано під рядком] і лишити обидва розділи без окремих заголовків, лише з підзаголовками (змістом). Статя Стаття очевидно буде дещо змінена там, де я покликуюсь на инші інші розвідки в Альманахові. Переклад буде вільний, другими словами буду старатись дати сю статью статтю в українськім тексті, а не перекладі.

2) Цензурні умови очевидно матиму на увазі, але тільки що до форми (вислову) а не змісту. Коли воно, на думку Редакції [Написано під рядком.], своїм змістом до них не підходить, то в такім разі [Після разі слово закреслене.] друкувати у Вістнику Віснику не буду.

3) Що до відбиток, то я не хотів їх для себе, а щоб вони були в продажи продажу на користь «ЛНВістника». Отже пропоную таку комбінацію: я зрікаюсь авторського (взглядно перекладача) гонорару, а за ці гроші Редакція зробить, скажім 500 відбиток з окремою пагінацією, в обложці. З них для себе я попрошу 5, а решта піде в продаж з рамени рамена ЛНВістника. Коли-б одначе Редакція на се не пристала, то настоювати на се не буду і можу обійтись зовсім без відбиток. Натомість буду просити:

4) щоб статью статтю не розбивати більше як на дві книжки (по 3 аркуші в кожній),

5) щоб надрукувати її в книжках за лютий і марець, а найпізніше за марець і цвітень квітень.

6) щоб присилати мені авторську процензуровану [Написано над рядком.] коректу, котру вертатиму [Після вертатиму слово закреслене.] другого дня по одержаню одержанню.

Коли редакція на сі умови пристане, то через два тижні по одержаню одержанню Вашої ласкавої відповіді пришлю першу половину [Написано над рядком.] (3 аркуші [Перед дужками слово закреслене.]) статьї статті.

Крім того звертаюсь до Вас за порадою: чи оригінальні документи в більших нотках (приміром лист Хм[ельницьк]ого до київської шляхти) друкувати в оригіналі, чи в укр. перекладі і чи присягу пинської пінської шляхти подати in extenso в оригіналі, чи в перекладі, або може обмежитись тільки тими виїмками, котрі подаю в тексті. Ласкавої відповіді Вашої чекатиму нетерпляче, бо коли Вістник Вісник не буде друкувати сеї статі статті, то я постараюсь випустити її окремою книжкою в Київі Києві, але мені, розуміється, було-б приємніще приємніше бачити її у Вістнику Віснику.

Статью про Яблоновського готовлю, а про Древинського сподіюсь сподіваюсь прислати Вам ще до Київа Києва. З цею останньою запізнився я через те, що тутешні свята, котрі призначав на писання (бо архіви зачинені), знов перехорував і перемучився з нервами. Тепер почав радикальне ліченя, може Бог дасть, що видужаю і зможу працювати так, як того хочу.

Кланяюсь низенько Вам і Вашій Високоповажаній Дружині. Та при наближаючихся святах Різдва Христового бажаю всього, всього найкращого, з глибокою до Вас пошаною

Вячеслав Липинський

Краків, 21.XII/3.І.1912 р. [1913 p.]

ul.Kołłątaja 8.II.

P.S. Професору Каманіну я послав [Слово правлене.] тільки тепер відбитку «Кричевського».

Примітки

Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, оп. 1, спр. 604. Стор. 136-139.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 320 – 321.