Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

25.12.1922 р. До О. Олеся

25 грудня 1922 р. Баден 25.12.922

Варіанти тексту

Дорогий Олександр Іванович, перед усім витаємо вітаємо Вас усі з новим роком, – котрий заразом тут проголошено Вашим юбилейним ювілейним роком – бажаємо Вам сил, здоров’я, блискучої творчости творчості, нової слави, повороту до Київа Києва, і т. д., і т. д.!

Листа Вашого з 18.XIІ, і потім другого без дати одержав, а Павло Оникієвич прочитав мині мені і свого – писалось мабуть паралельно з сим другим. Дякую дуже за відомости відомості; що ж до факта – Вашого приступованя до Н[ової] Укр[аїни], то як се довершений уже факт, то властиво можна б його й не торкатись – але що Ви пишете про нього, то ж не вважаю вказаним ухилятись від висловлення своєї гадки, цілком щирого і довірочного.

Сотворениє лівого журнала, радикального чи соціялістичного соціалістичного, в противагу Донцовському «Літ[ературно]-н[ауковому] вістнику віснику», навіть більше – для поборювання того реакціонерства і обскурного націоналізму, котрий він проводить, само по собі діло було б добре, але коли в такім журналі впливову чи навіть провідну ролю роль грає Шаповал, людина безпринціпна безпринципна, недобросовістна недобросовісна і в очах частини людей глибоко скомпромітована скомпрометована, – то се, очевидно, безконечно понижає ідейну вартність вартість такого журнала і його вплив.

Участь Ваша в журналі може фактично впливати на удержаннє удержання в нім «порядочности», коли Ви будете ставити її умовою Вашого співробітництва (я не знаю, наскільки В[аша] позиція буде впливова); але раз Ви маєте чи мали змогу ставити умови «не матеріяльного матеріального характера», то чи не можна було добитись, щоб се був новий журнал, під новою назвою, а не продовженнє продовження, хоч і під новою редакцією, «Нової України», журнала досить гнусного, не кращого від «Волі». Хоч би нова «Н[ова] Укр[аїна]» і змінила старий характер, все-таки се преємство імени імені не рекомендує її.

Щодо тих заяв Гр[игоріє]ва, котрі Ви пересказуете пересказуєте, то вони дивують мене тепер так же, як здивувало поведеннє поведення Григорієва, котрий приїхавши за кордон з високим титулом «емісара Ц[ентрального] К[омітету]», прийнятий нами всіма з довірєм довір’ям і поважанєм поважанням як з огляду на його особисті прикмети і високу партійну рангу, зробився прислужником і наганячем Шаповала, всяко будуючи його авторитет і дискредитуючи закордонну делегацію перед тими організаціями, котрих він був довіреним висланцем. Як він виступив спеціяльно спеціально против проти мене, можете бачити з його листа до Христюка, котрий Гр[игорієв] потім надрукував в «Н[овій] Укр[аїні»], як він оббріхував мою діяльність за кордоном – знаю з його листу до Ц.К. Коли хто отже потрудивсь коло «розбитя розбиття співзвучних сил», то се власне він.

Наскільки щиро він тепер того жалує, побачите при дальшім співробітництві з ним. Наскільки удасться зроблене направити, коли він дійсно хоче то направляти, покаже час. Вам же належить пильнувати, щоб Ваше співробітництво служило поправці сього, а не було тільки «применениєм ще одного до Шаповалової компанії». Належить пильнувати, щоб Ваше співробітництво не лягло між Вами і иньшими іншими членами колишнього ЛНВ, щоб в хвилі, коли настане час його відродити, ми могли б зійтись без усяких недомолвок знову щиро і солідарно.

Вибачте, дорогий Олександр Іванович, за мою щирість – вона виявляє тільки мої глибокі симпатії і поважаннє поважання до Вас як до людини і поета, котрі я заховував досі незмінно і хочу заховати до кінця мого життя.

Що до прав еміграції на чеські фонди, про що Ви говорите в 1 листі Вашім, то очевидно, що сі права можуть заявлятись тільки в Празі, а не з Відня й не з Берліна. Я чув, що віден[ський] горожан[ський] комітет щось дістає від празького. Але досі мене ся справа не інтересувала.

Ви все-таки забули мені написать, чи посилку АРА направити на Суми, чи на адресу Чечеля для переправки. Напишіть якнайскорше. Також подайте точну адресу Вашої дружини. Очевидно, Ви залишили надії на її виїзд, отже треба постаратись, що[б] вона там не голодала голодувала. Київські наші уповажнені уповноважені не забувають про неї (особисто вона піддержує, бачу, зв’язки з Анною Серг[іївною], котра дуже енергійно там працює) – але незалежно від того я хотів би зі Львова їй попросить кілька посилок.

Ваш щиро відданий М. Г.

Пишіть на Baden в Wien, Schlossgasse, 4 – так скорше доходить.


Примітки

Публікується вперше за автографом (ІЛ, ф. 114, № 16/12).

Місце написання – за змістом.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 241 – 243.