Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

19.02.1922 р. До О. Олеся

19 лютого 1922 р. Відень 19.ІІ.922

Варіанти тексту

Дорогий Олександр Іванович!

Оден Один за другим я одержав три Ваші листи – писаний перед страйком, але ним затриманий, і два пізнійші пізніші, і так як Ви, видно, стрималися з виїздом (вчора в Herrenhof-i Вас не було), то я «на про всяке» пишу Вам кілька слів.

Я дуже Вам вдячний за інформації, і за поради також. Я рад всякому щирому і прихильному слову, а що вповні вірю Вашій щирости щирості й прихильности прихильності до мене – то Вашим гадкам тим більше, жалую тільки, що Ви, як кажете – «не написали мені всеї правди», сподіюсь сподіваюсь, що устно усно доповните. Шукати побачення з Р[аковським] після сього одкритого листу, до котрого властиво не маю нічого додати, – не маю заміру, особливо з огляду на Ваш здогад, що він «гнѣваться изволитъ». Після такого оригінального закінчення переговорів про співробітництво, початих з їх сторони, що я можу пропонувати? Відновити їх можуть тільки вони ж, чи він.

Дістав одного дня лист від Ал[ександра] Сергієвича (се перший!) і від В.П.Мазуренка (се другий). М[азурен]ко мого листа дістав, але всі листи і передачі, послані почтою поштою і через руки, в тім числі гроші, книги і документи, передані через Кудрю 18.IX (!) – не дійшли. На сей предмет сказано в писанії (а саме у Салтикова) – которыя письма не нужно чтобъ доходили, те и не доходятъ. Так приблизно.

Витаю Вітаю Вас щиро. Мій адрес – Wien IX, Spittelanerlände 3.

Ваш Г.

Мабуть, писали Вам, що тут Ржепецький оповідав, що йому казав в Варшаві Шум[ський], що Ваша дружина вже дістала візу і мабуть скоро тут буде. Ви мабуть мали змогу провірити перевірити, скільки тут правди.


Примітки

Публікується вперше за автографом (ІЛ, ф. 114, № 16/5).

Місце написання – за змістом.

…вчора в Herrenhof-i Вас не було… – «Кафе Геренгоф» у Відні-місце, де часто збиралися українські емігранти.

Після такого оригінального закінчення переговорів… – На початку 1921 року представники делегації УРСР на радянсько-польських переговорах у Ризі передали М.Грушевському запрошення повернутися в Україну. Влітку цього ж року представники М.Грушевського вели переговори на цю тему на урядовому рівні.

У керівних колах УРСР не було одностайності у ставленні до М.Грушевського. Питання про його повернення у 1921 році неодноразово розглядалося на засіданнях Політбюро ЦК КП(б)У, рішення здебільшого відкладалося. На процесі членів ЦК УПСР, який проходив у травні 1921 року в Харкові і закінчився суворими вироками, про М.Грушевського навіть не згадувалося. Навпаки, він одержав офіційну пропозицію від представників УРСР зайнятися організацією допомоги потерпілим від голоду на Україні. М.Грушевський створив і очолив благодійний Союз «Голодним України».

Однак на початку осені 1921 року стало очевидно, що переговори про повернення на цей раз не увінчаються успіхом. Група М.Грушевського не прийняла умов про розрив з УПСР і відмову від політичної діяльності на Україні, а керівні кола УРСР не пішли на легалізацію УПСР та співробітництво з нею.

которыя письма не нужно чтобъ доходилицарська цензура заборонила була 3-й «Лист до тітоньки» (1881 р.) М.Є.Салтикова-Щедріна. Він написав нову редакцію цього листа, на початку якого зазначив: «Которые письма не нужно, чтоб доходили, – те всегда у нас пропадают».

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 236 – 237.