6.10.1916 р. До С. Єфремова
Москва | Москва, Арбат, 55, кв.8, 23.IХ.916 |
Варіанти тексту
|
||
Я прочитав Вашу статю статтю, Високоповажаний Сергій Олександрович, і відсилаю. Загальна замітка така передусім, що старші часи трактовані занадто широко, про новійшу новішу літературу яко таку (то значить не про соціально-політ[ичні] обставини її, а про саму творчість) розмірно мало.
На с. 4 звучить як повтореннє повторення ширше розвиненого в історичній статі статті, може б стилістично змінити.
На с. 26 і 29 помітки на полях. Те ж с. 37, 38, 41. Дата Стефана помилена, замісць замість XVI в. Сучасні кобзарі (с.45) не завсіди продовжують стару традицію, а беруть репертуар уже від інтелігенції.
Розділ про народ[ну] словесність (IV) здається занадто великим, а ще більше – як тут зібрано все, з ріжних різних століть, то воно немовби розбиває історичну перспективу розвою літератури. Здається зайві уривки з дум і пісень, а особливо ціла дума про бурю. Її місце було в збірці текстів.
Забагато чести честі харьків[ським] журналам с. 63. Занадто різко про Куліша с. 78. Теж с. 80. Перспектива: Леся виступає як представниця попереднього літер[атурного] покоління супроти Коцюбинського, хоч вона виявляє себе вповні після 1906 р. Теж і Людм[ила] М[ихайлівна] і Ковалів. Великих драм Лесі не згадуєте зовсім? Мартовича трудно назвати тільки «последователем» Стефаника, і він варт більше ніж самої згадки – та й Семанюк теж. Тесленку зате дано забагато, Черкасенку і Яцкову замало. Не згаданий Крушельницький, Гнідий, хоч вони більш того варті як деякі вичислені на с. 104. Ну та се річи речі вже більш суб’єктивні.
Пишу се все, бо може з того чогось захочете скористати. Дуже добре, що кінцеві акорди звучать однаково у нас обох. Фінал взагалі дуже гарно написаний.
Я ще не розташувався і мало кого бачив. Переїзд і вся ся ломка дуже багато забрали і часу і енергії. Дами мої щось нездужають. Шлють Вам привіт.
Ваш Г.
Примітки
Друкується вперше за автографом (Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім.В.Вернадського, ф. 317, № 328).
Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 187 – 188.