7.09.1915 р. До С. Єфремова

Високоповажаний Сергій Олександрович!

Дуже Вам дякую за лист і звістки. Сього дня я дістав лист з Сибча від Н.Я. Результати поїздки здається малі, момент хиткий, треба щоб на місці були люде люди і пильнували хвилі. Момент важний. Окрім Ігнатьєва не були у иньших інших, се жаль – або до всіх або до нікого? Хмара насувається грізно. Анна Сергіївна збирається виїхати для спокою. Се тільки що від неї вісти вісті. Коли зістанетеся довше, не відмовте і Вашої опіки над хатою всею і моєю спеціально, а коли хто иньший інший зістанеться, то його попросіть – власне не знаю хто там буде.

В друкарні остаються незброшіровані незброшуровані аркуші і аркуші недокінченої книги, надруковані торік. Не знаю, чи казали їх вивезти? Як Ви поступаєте з Вашими виданнями?

В статі статті Петлюри в «Дні» прочитав знов про проектовану докладну записку видавців і співробітників, чому так затягується? Зміст записки про школу в «Дні» робить вражіннє враження чогось перекрученого, де говориться про самобытность культури і т[аке] ин[ьше] ін[ше].

Щиро витаємо вітаємо Вас! Сими днями збираємося до Казани Казані, але із Симбирска.

Ваш М. Г.

Тільки що одержав сей лист. Вигнанні справді бідують і тут і там, особливо цивільні особи, не священики, не знаю хто тим завідує; я на жаль не маю змоги помагати всім. Писав Мик[олі] Пр[окоповичу] тому вже з 1,5 місяці, та нема відповіди відповіді, мабуть виїхав?

Примітки

Друкується вперше за автографом (Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім.В.Вернадського, ф. 317, № 340).

Місце і рік написання встановлено за змістом.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 171 – 172.