9.06.1902 р. До М. Біляшівського

В/поважний Миколо Федотович!

З огляду, що Ви порушили колись то справу нашої участі в Харківськім з’їзді, подаю на Ваші руки до ширшої відомості дальшу історію сеї справи.

В маю Московське археол[огічне] товариств звернулося з запитанням до Тов[ариства] ім.Ш[евченка] [Написано над рядком.], чи хто у нас ладиться до участі і з якими рефератами. По пораді всіх [Написано над рядком.] трьох секцій, ми відписали, що з огляду, що ані Товариство, ані поодинокі члени його не дістали запрошень, як то були попереднього разу, ані відомо нам чи українська мова буде допущена на з’їзді. У нас не було взагалі ніякої мови досі про участь нашу, у нас не було, але студії в крузі предметів археологічних з’їздів і тут у нас всі, і так вичислено кілька розвідок, які мають [Написано над рядком.] в роботі окрім мене ще д-р Франко, проф. Колеса, Студинський, Верхратський, Гнатюк, Щурат. На се ми не дістали ніякої відповіді, тільки прийшли запрошення до п.п. Щурата, Студинського й Верхратського.

Супроти того справа участі в [Написано над рядком.] з’їзді більше не була порушувана, й, очевидно, що участь Т-во не буде мати в нім, принаймні [Не прочитано.]. Здоровлю Вас. Щиро при[хильний]

Михайло Грушевський

[P.S.] А Ви зовсім уже забули про Записки, нічого не даєте для них так (?) уже років зо два? Не добре, земляче, не добре!..

Примітки

Національна бібліотека України, Інститут рукопису. – Ф. 31. – Спр. 875. На бланку Наукового товариства ім.Шевченка.

…Московське археол[огічне] товариство… – Йдеться про Московское Императорское археологическое общество – громадську організацію, створену в 1864 році з ініціативи відомого російського археолога графа О.С.Уварова.

…проф. Колеса… – Колеса Олександр Михайлович (1867-1945) – український мовознавець, історик літератури, фольклорист і поет. Був професором Львівського (з 1898 p.), Віденського (1920-1921 pp.) та Празького (1923-1939 pp.) університетів. З 1899 року дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Досліджував пам’ятки української писемності XII-XVII століть, апокрифічну літературу та літературу XIX століття, зокрема україно-польські літературні взаємини.

…Студинський… – Студинський Кирило Йосипович (1868-1941) – відомий український літературознавець та історик літератури. Закінчив Віденський університет, досліджував давню українську літературу, літературний рух у Галичині, українсько-польські та українсько-чеські літературні зв’язки. З 1899 року був дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка, а пізніше його головою (1923-1932). У 1924 році обраний дійсним членом ВУАН, а з 1929 року головою комісії з мови та літератури і членом історичної комісії ВУАН.

…Верхратський… – Верхратський Іван Григорович (1846-1919) – український природознавець, філолог та педагог. Досліджував фауну і флору Західної України. Заклав основи української наукової термінології з природознавства (Початки до уложення номенклатури й термінології природописної народної. – 1864-1879. – Вип.1-6). Автор праць з лексикології та діалектології.

З 1889 року дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, а в 1894 році обраний першим директором математично-природописно-лікарської секції НТШ. У 1905 році отримав звання почесного члена Товариства (докладніше див.: Худаш М.І. Г.Верхратський // Мовознавство. – 1971. – № 4; Кобів Ю. Творці українського природознавства: Іван Верхратський та Микола Мельник // Аксіома для нащадків. – Львів, 1992. – С.495-519).

…Гнатюк… – Гнатюк Володимир Михайлович (1871-1926) – видатний український етнограф, фольклорист та літературознавець. Закінчив Львівський університет. Автор численних праць з етнографії, фольклористики, історії літератури, етнології. З 1898 року – генеральний секретар Наукового товариства імені Шевченка. Один з співредакторів «Літературно-наукового вістника вісника». З 1901 року – секретар, а після смерті І.Франка (1916 р.) – голова Етнографічної комісії, редактор усіх її видань (з 1900 p.).

…Щурат… – Щурат Василь Григорович (1871-1948) – український літературознавець, фольклорист, поет і перекладач. З 1920 року – академік АН УРСР.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 67 – 68.